На головну сторінку   Всі книги

О. Б. Леонтьева. МАРКСИЗМ У РОСІЇ НА РУБЕЖІ XIX-XX СТОЛІТЬ. Проблеми методології історії й теорії історичного процесу. 2004

Вивчення «російського марксизму» як особливого напрямку вітчизняної історичної й соціально-філософської думки почалося ще в дореволюційний період. Так, до проблеми зародження марксистського плину в Росії звернувся Ю. О. Березнів у роботі «Суспільні й розумові плини в Росії 1870-1905 рр.» (спочатку вона була підготовлена як розділ для колективного видання «Історія росіянки літератури XIX століття» за редакцією Д. Н. Овсянико-Куликовского). Заслуговує на увагу те, що Березнів розглядав поширення марксизму в Росії як діалектичний момент са-мопознания росіянці інтелігенції, яка на той час пройшла через самогубний досвід «розчинення в сермяжной народній масі» (в 1870-е рр.) і через спокусу буржуазним конформізмом (в «реакційні» 1880-е)4. Логічним продовженням роботи Мартова стала стаття А. А. Мартинова, поміщена в «меншовицькому п'ятитомнику» - колективному дослідженні «Суспільний рух у Росії на початку XX століття» за редакцією Ю. О. Мартова, П. П. Маслова, АН. Потре- сова. Мартинов у своїй статті звернувся до таких вузлових моментів в історії й теоретичному розвитку російського марксизму, як створення групи «Звільнення праці», боротьба з економізмом, спори із критичними марксистами із проблем етики, волі й необхідності, нарешті, внутріпартійний розкол на більшовиків і меншовиків. При цьому робота Мартинова мала яскраво виражену полемічну спрямованість. Дослідник трактував «економізм» і «більшовизм» як «два напрямки, із зовнішньої сторони протилежні, але, проте, по суті досить родинні: і те, і інший напрямок культивували більше бойовий настрій робочих мас, ніж їх політичну свідомість і самостійність, і те, і інше мали багато загального із традиційним російським бунтарством»5. Інтерпретуючи ленінську теорію революції як «продукт підпільного гурткового мислення» і «поворот до бланкізму», Мартинов дорікав В. І. Леніна в якобінському тлумаченні марксизму, реставрації народницького погляду на роль особистості в історії.

Введення.
Вивчення дореволюційної марксистської традиції у вітчизняній історіографії
Примітки
Глава Іпроблеми епистемології й методології історії в спадщині російських марксистів
Проблеми епистемології й методології історії в спадщині російських марксистів
Росіяни марксисти про завдання й предмет історичної науки
Проблема історичної закономірності в теоретичній спадщині російських марксистів
Примітки
Глава Іітеория історичного процесу в спадщині російських марксистів
Взаємозв'язок економічного й демографічного факторів історичного процесу
Географічний і геополітичний фактори історичного процесу
Примітки
Глава Іііпроблема співвідношення «базису» і «надбудови» суспільства в інтерпретації російських марксистів
Проблема співвідношення «базису» і «надбудови» суспільства в інтерпретації російських марксистів
Концепція «психіки суспільної людину» у працях Г. В. Плеханова
«Критичні марксисти» про рушійні сили історичного процесу
Історична концепція Н. А. Рожкова
Богобудівництво й теоретичні шукання А. А. Богданова
Епоха первісних культур
Епоха культур авторитарних
«Епоха патріархального побуту».
«Епоха феодального побуту».
III. Епоха культур індивідуалістичних.
IV. Епоха культури колективістичної
Теорія «історичних типів суспільства» Н. І. Бухарина
Примітки
Висновок