Головна   Всі книги

12.2. Слідча практика як джерело криміналістичних методичних рекомендацій

Ф

ормирование криміналістичної методики як розділу криміналістичної науки і комплексів методичних рекомендацій як приватних криміналістичних методик, призначених для використання в боротьбі із злочинністю, відбувалося на основі вивчення і узагальнення слідчої практики.

Слідча практика - і джерело методичних рекомендацій, і критерій їх істинності, ефективності. Це положення в криміналістичній методиці грає роль основоположної аксіоми.

Вже в одній з перших радянських робіт по криміналістичній методиці вказувалося, що вивчення практики розслідування злочинів, досвіду минулого дають можливість зробити важливі узагальнюючі практичні висновки про методи роботи по розслідуванню злочинів [621]. "Без постійного узагальнення і наукового аналізу практики розслідування окремих видів злочинів не може бути науково організованого слідства", - писали С. А. Голунський і Б. М. Шавер [622]. Б. Л. Зотов, відмітивши, що вивчення способів здійснення злочинів розширює пізнання слідчого і вказує шляхи їх розкриття, назвало такі форми вивчення і узагальнення практики, як аналіз слідчим своєї власної роботи, обмін досвідом на оперативних нарадах, організація семінарів слідчих, скликання конференцій кращих слідчих, видання спеціальної літератури [623].

Загальну вимогу вивчення практики розслідування злочинів Б. М. Шавер конкретизував у вигляді принципів-умов, на яких повинна базуватися розробка криміналістичної методики. У їх числі він назвав освоєння досвіду розслідування категорії справ, що аналізується, включаючи сюди і способи здійснення злочинів; встановлення - де, на якій дільниці, на яких предметах звичайно залишаються сліди при здійсненні злочинів даної категорії і якими методами і способами ці сліди можуть бути виявлені, досліджені і оцінені як докази; визначення даних, користування якими полегшувало б встановлення кола осіб, серед яких може бути виявлений злочинець і виявлені свідки [624].

Для сучасного періоду розвитку криміналістичної методики характерний диференційований підхід до вивчення і узагальнення слідчої практики. Відмічається необхідність вивчення не практики взагалі, а цілеспрямованого систематизованого накопичення, аналізу і узагальнення емпіричного матеріалу у наступних напрямах:

¨ способи здійснення і приховання злочинів (вивчення способів здійснення і приховання злочинів має як наукове - для вдосконалення і розробки приватних криміналістичних методик, - так і суто практичне значення для конкретного акту розслідування і дій слідчого по аналогічним справам [625];

¨ ознаки злочину і здійснення і приховання його певним способом [626];

¨ типовий зміст початкових даних при збудженні окремих категорій карних справ;

¨ вживані в практикові прийоми і кошти розкриття і розслідування даного вигляду злочинів, організація процесу їх розслідування [627].

Аналіз роботи органів розслідування і процесу наукової розробки проблем криміналістичної методики дозволяє виділити дві області людської діяльності, що є джерелом криміналістичних методичних рекомендацій. По-перше, це область протиправної діяльності, здійснення і приховання злочинів і, по-друге, її антипод - область розкриття і розслідування злочинів, т. е.

правоохоронної і правоприменительной діяльності органів розслідування. Застосовно до кожної з цих областей, нерозривно, природно пов'язаних один з одним, можна визначити в методичному аспекті мети їх вивчення. Такими безпосередніми цілями наукового вивчення злочинної діяльності, на наш погляд, є:

¨ виявлення типових способів здійснення і приховання конкретних видів злочинів, закономірностей вибору цих способів, різних чинників, що впливають на поведінку злочинця до і після здійснення злочину;

¨ виявлення закономірностей виникнення доказів і визначення змісту їх комплексів, характерного для застосування даного способу здійснення і приховання злочину, типових варіантів таких комплексів, виступаючих як початкові дані для розслідування;

¨ отримання інакших даних, необхідних для формування криміналістичної характеристики злочину.

Досягнення цих безпосередніх цілей забезпечує в певній частині рішення основної задачі - формування приватної криміналістичної методики. Однак для її повного рішення необхідне вивчення і іншої області - практики розкриття і розслідування злочинів. Як безпосередні цілі такого вивчення можуть бути названі:

¨ виявлення закономірностей процесу доведення і визначуваних ними особливостей організації розслідування конкретних видів злочинів;

¨ визначення ефективності вживаних методів розкриття і розслідування злочинів, в тому числі прийомів рефлексивного управління діями і поведінкою осіб, протидіючих слідчому;

¨ перевірка правильності методичних рекомендацій, обгрунтованість їх комплексирования, доступність і поширеність.

В. А. Кухарев і В. А. Мальцев, загалом, правильно описують рівні наукового дослідження при узагальненні слідчої практики:

¨ накопичення певної сукупності емпіричних даних;

¨ логічна, математична і інакша обробка цих даних, їх систематизація і класифікація;

¨ виявлення закономірностей, що характеризують окремі групи оброблених фактів;

¨ виробіток на основі виявлених закономірностей приватних методик;

¨ перевірка приватних методик в ході практичної діяльності по розслідуванню злочинів [628].

Вивчення слідчим протиправної діяльності, злочину, який він повинен розсліджувати, переслідує чисто практичні цілі і відрізняється ними від наукового дослідження практики. Ці цілі - виявити ознаки злочину, розпізнати по них спосіб його здійснення і приховання; відправляючись від знання останнього, виявити всю сукупність доказів у справі, застосувавши для цього як рекомендовані наукою, так і підказані досвідом методи і кошти. Так же практичний аспект має вивчення слідчим колективної практики розслідування шляхом різних форм обміну досвідом, ознайомлення з інформаційними матеріалами і т. п. Важливою задачею криміналістичної методики потрібно визнати розробку призначених для слідчого методів аналізу практики, аналізу конкретного злочину, без чого його дії не можуть носити цілеспрямованого характеру. Питання про аналіз конкретного злочину, тісно пов'язане із загальною проблемою методу розслідування, ми розглянемо в одному з подальших розділів. 12.3. Основні поняття, цілі і задачі регіональної політики:  12.3. Основні поняття, цілі і задачі регіональної політики: Регіон сьогодні стає головним суб'єктом економічних і політичних відносин. Дуже важливо в цій ситуації визначити специфіку і пріоритети здійснення регіональної політики з обліком порівняльних перевагах того або інакшого регіону,
12.3. Організація експертного дослідження доказів:  12.3. Організація експертного дослідження доказів: Н аряду зі слідчим експерт може бути суб'єктом дослідження доказів, тому його діяльність також охоплюється поняттям організації роботи з доказами. З точки зору організації, експертне дослідження доказів можна
12.3. Нові інформаційні технологиив АСУДП підприємств:  12.3. Нові інформаційні технологиив АСУДП підприємств: Великий поштовх розвитку фінансового управління дав розвиток відповідних коштів програмного забезпечення. Усього декілька років назад було проблематично знайти інформацію про спеціалізовані системи управління фінансами компанії - дуже мало
12.3. Мерифінансовоїответственностіза: До порушників податкового законодавства застосовуються наступні заходи:  12.3. Мерифінансовоїответственностіза нарушенияналоговогозаконодательства: До порушників податкового законодавства застосовуються наступні заходи фінансової відповідальності. Доходи, отримані від заняття забороненими видами діяльності, а також від діяльності, на заняття якої потрібно отримання спеціального дозволу
12.3. Контроль за дотриманням норм і впровадження змін:  12.3. Контроль за дотриманням норм і впровадження змін: Нормативні калькуляції складають, як правило, планові відділи підприємств із залученням працівників технічних служб (технологічного відділу, відділу технічного нормування, відділу підготовки виробництва і т. п.) і бухгалтерії. На
12.3. Межі кредиту: Визначення обгрунтованих меж застосування кредиту і їх дотримання:  12.3. Межі кредиту: Визначення обгрунтованих меж застосування кредиту і їх дотримання мають важливе значення для окремих учасників кредитних операцій і для економіки загалом. Лише ПРИ оптимальному рівні кредитних вкладень вплив кредиту на економіку може бути
1.2.3 Емісія безготівкових грошей: Емісія - це випуск грошей в оборот, який приводить до збільшення:  1.2.3 Емісія безготівкових грошей: Емісія - це випуск грошей в оборот, який приводить до збільшення грошової маси що знаходиться в обороті. Кількість грошей в звертанні визначається як сума готівки і банківських депозитів. Надаючи кредити, комерційні банки збільшують

© 2018-2022  epr.pp.ua