Головна Всі книги |
Основу лізингової операції складають:
- об'єкт операції;
- суб'єкти операції (сторони лізингового договору);
- термін лізингового договору (період лиза);
- лізингові платежі;
- послуги, що надаються по лізингу.
Об'єкти лізингу
Об'єктом лізингової операції може бути будь-якою вигляд матеріальних цінностей, якщо він не знищується у виробничому циклі.
За природою об'єкта, що орендується розрізнюють лізинг рухомого і недвижимогр майна.
Суб'єкти лізингу
Суб'єктами лізингової операції є сторони, що стосуються безпосередню об'єкта операції. При цьому їх можна поділити на прямих учасників і непрямих.
До прямих учасників лізингової операції відносяться:
- лізингові фірми або компанії (лизингодатели або орендодавці);
- виробничі (промислові і сільськогосподарські), торгові і транспортні підприємства і населення (лизингополучатели або орендарі);
- постачальники об'єктів операції - виробничі (промислові) і торгові компанії.
Непрямими учасниками лізингової операції є:
- комерційні і інвестиційні банки, що кредитують лизингодателя і виступаючі гарантами операцій;
- страхові компанії;
- брокерські і інші посередницькі фірми.
ЛІЗИНГОВИМИ називають всі фірми, що здійснюють орендні відносини незалежно від вигляду оренди (короткострокової, середньострокової або довгострокової). По характеру своєї діяльності вони поділяються на узкоспециализированние і універсальні.
УЗКОСПЕЦИАЛИЗИРОВАННИЕ компанії звичайно мають справу з одним виглядом товару (легкові автомобілі, контейнери) або з товарами однієї групи стандартних видів (будівельне обладнання, обладнання для текстильних підприємств). Звичайно ці фірми мають в своєму розпорядженні власний парк машин або запас обладнання і надають їх споживачу (орендарю) на першу вимогу клієнта. Лізингові компанії звичайно самі здійснюють технічне обслуговування і стежать за підтримкою його в нормальному експлуатаційному стані.
===460===
УНІВЕРСАЛЬНІ лізингові фірми передають в оренду самі різноманітні види машин і обладнання.
Вони надають орендарю право вибору постачальника необхідного йому обладнання, розміщення замовлення і приймання об'єкта операції. Технічне обслуговування і ремонт предмета оренди здійснює або постачальник, або сам лизингополучатель. Лизингодатель, таким чином, виконує фактично функцію установи, организующего фінансування операції.
Лізингові фірми в рідких випадках є незалежними, т. е. що не мають родинних зв'язків з іншими компаніями. У більшості своїй вони являють собою філіали або дочірні компанії промислових і торгових фірм, банків і страхових суспільств. При цьому частіше за все лізингові компанії контролюються банками.
Комерційні банки США почали брати безпосередню участь в лізингових операціях на початку 60-х рр. XX в. Розширенню лізингового бізнесу в подальші роки поклало прийняте в 1971 р. рішення Ради керівників Федеральної резервної системи, що дозволило банкам засновувати дочірні фірми для здачі в оренду дрібної власності і обладнання, а потім і нерухомість.
Впровадження банків на ринок лізингових послуг пов'язане, по-перше, з тим, що лізинг є капіталомістким виглядом бізнесу, а банки є основними держателями грошових ресурсів. По-друге, лізингові послуги за своєю економічною природою тісно пов'язані з банківським кредитуванням і є своєрідною альтернативою останньому. Конкуренція на фінансовому ринку штовхає банки до активного розширення цих операцій, що висунуло банки в першу категорію фірм, що здійснюють лізингові операції. При цьому банки контролюють і незалежні лізингові фірми, надаючи їм кредити. Кредитуючи лізингові суспільства, вони непрямо фінансують лизингополучателей в формі товарного кредиту.
До другої категорії фірм, що здійснюють лізингові операції, відносяться промислові і будівельні фірми, що використовують для здачі в оренду власну продукцію.
До третьої категорії фірм, що здійснюють операції на основі лізингу, можна віднести різні посередницькі і торгові фірми.
15.5 Розрахунок лізингових платежів: Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється по формулі: ЛП: 15.5 Розрахунок лізингових платежів: Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється по формулі: ЛП = АТ + ПК + КВ + ДУ + ПДВ, (15.1) де: ЛП - загальна сума лізингових платежів; АТ - величина амортизаційних відрахувань, належних
з 155. Основи для оцінки значення державного кредиту: з 155. Основи для оцінки значення державного кредиту: Для правильної оцінки значення державного кредиту необхідно вийти з поняття про істоту кредиту взагалі як органічного елемента сучасного суспільного життя. Тому необхідне з'ясування питання про те: 1) звідки державний кредит
15.5. Міжнародний кредит: суть і основні форми: 15.5. Міжнародний кредит: суть і основні форми: Міжнародний кредит - різновид економічної категорії «кредит». Це - рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поворотності, терміновості,
15.5. Підсумкові висновки по розділу 15: Інформація не має значення без зв'язку з наміром (дією):: 15.5. Підсумкові висновки по розділу 15: Інформація не має значення без зв'язку з наміром (дією): інформація = намір + увага. Для отримання якісної інформації необхідно: сформулювати цілі, визначити потреби, побудувати інформаційні бази для спостереження. Для
15.4. РЕАЛЬНА І ГРОШОВА ТЕОРІЇ ВІДСОТКА В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ: 15.4. РЕАЛЬНА І ГРОШОВА ТЕОРІЇ ВІДСОТКА В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ РІВНОВАГИ: У попередніх трьох розділах ми розглядали реальну і грошову теорії відсотка з позицій часткової рівноваги. Однак цього явно недостатньо для розв'язання питання про те, чи є норма відсотка реальним феноменом, який визначається
15.4. Міжнародні розрахунки: Міжнародні розрахунки - регулювання платежів по грошових: 15.4. Міжнародні розрахунки: Міжнародні розрахунки - регулювання платежів на грошові вимоги і зобов'язання, виникаючі між юридичними липами (державами, організаціями) і громадянами різних країн на основі їх економічних, політичних і культурних відносин.
154 Аналіз достатності страхових резервів і напрямів їх: 154 Аналіз достатності страхових резервів і напрямів їх розміщення: Страх резерви - це сукупність грошових коштів цільового призначення, що формується за рахунок премій, отриманих страхувальниками, і що використовується ними для виконання прийнятих страх зобов'язань. Поняття страх резервів визначено в ст. 26 ФЗ «Про