Головна   Всі книги

Державно-приватне партнерство як ефективний інструмент розвитку Республіки Білорусь

Воронцов К. О. студент 3 курсу факультету управління

Науковий керівник: Попова Т. Е., магістр економіки і управління,

ст. викладач каф. теорії і практика державного управління Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (Мінськ, Білорусь)

Державно-приватне партнерство (далі - ГЧП) - правовий механізм согласова- ния інтересів і забезпечення рівноправності держави і бізнесу з метою створення надле- жащих умов для ефективного соціального і економічного розвитку країни. Инве- стиционние проекти на основі ГЧП виникли для подолання «інфраструктурного разів- рива». Тому в даній сфері мається на увазі участь держави і бізнесу не тільки в економічних проектах, але і в розробці прогнозів соціально-економічного разви- тия, нормотворчестве, регулюванні деяких економічних питань. Государствен- але-приватне партнерство - це будь-які офіційні взаємовідносини або домовленості на певний або необмежений період часу між суб'єктами держави і приватного бізнесу. Сторони взаємодіють в процесі прийняття рішення і використовують обмежені ресурси (персонал, обладнання і інформацію) для досягнення конкрет- них цілей в певній області [3]. Основні сфери державно-приватного парт- нерства:

- транспорт (злітно-посадочні смуги в аеропортах; залізниці; платні ав- тодороги, мости, магістралі, тунелі; портова інфраструктура, термінали, канали);

- телекомунікації (проводная або мобільний внутрішній зв'язок; міжнародний зв'язок);

- енергетика (виробництво електрики, його передача і доставка; передача і до- ставка природного газу);

- водопостачання і каналізація (видобуток питної води і її доставка; каналізація і очищення стічних вод);

- спорт (будівництво спортивних споруд).

Держава розглядає проекти ГЧП як засіб подолання недосконалості ринку, обмеженості в фінансуванні великих проектів, використання досвіду част- них компаній в управлінні проектами, де відповідальність за реалізацію, забезпечення прибутковості і їх економічної ефективності покладається на приватного партнера.

Світовий досвід реалізації проектів ГЧП включає в себе наступні форми взаимо- дії публічного і приватного секторів [1]:

- «Придбання - будівництво - експлуатація» (BBO -Buy-Build-Operate). Госу- дарче майно передається приватній структурі на умовах, по яких воно долж- але бути модернизировано і експлуатуватися певний період часу. Государ- ственний контроль здійснюється протягом дії угоди, в тому числі за якістю і вартістю послуг, що надаються.

- «Будівництво - володіння - експлуатація» (BOO - Build -Own - Operate). Лади- тельство, фінансування, володіння і експлуатація забезпечуються приватним сектором або надання послуги на основі довічного володіння або оренди. Державні обмеження встановлюються в самій угоді і посредствам функціонування по- стоянного регулюючого органу.

- «Будівництво - володіння - експлуатація - передача» (BOOT - Build - Own - Operate - Transfer). Право на фінансування, будівництво і експлуатацію споруди (в тому числі, на стягування плати за використання) отримує приватна компанія на певний

період, після закінчення якого право власності повертається державі.

- «Будівництво - експлуатація - передача» (BOT - Build- Operate - Transfer). Част- ний сектор проектує, фінансує і будує нову споруду на основі довгостроково- го концесійної угоди і експлуатує його в період дії цієї угоди. Після закінчення терміну дії угоди право власності повертається государ- ственному сектору.

- «Будівництво - оренда - експлуатація - передача» (BLOT - Build - Lease - Operate - Transfer). Приватна компанія дістає право на фінансування, проектирова- ние, будівництво і експлуатацію споруди (а також і стягування плати з споживачів послуги) на період оренди, що орендується, вносячи рентну плату.

- «Проектування - будівництво - фінансування - експлуатація» (DBFO - Design - Build - Finance - Operate). Приватник проектує, фінансує, будує і експлуа- тирует нова споруда, потім передає нову споруду державному сектору після закінчення оренди.

- «Участь в фінансуванні» (FinanceOnly). Приватним сектором прямо або по- засобом різних механізмів, таких, як довгострокова оренда або випуск цінних паперів (облігацій) фінансується проект.

- Контракт на експлуатацію і обслуговування (ОБ & M - Operation & MaintenanceContract): Приватне підприємство експлуатує певний період часу майно, належне державі.

Право власності на майно залишається у державної структури.

- «Проектування - будівництво» (DB - Design -Build): Приватний сектор проектиру- ет і будує об'єкти інфраструктури на основі будівельного контракту для потреб госу- дарчого сектора на послуги, що часто надаються по фіксованій вартості. Ризик за перевитрату передається приватному сектору.

- Право на експлуатацію (OperationLicense): Приватний оператор дістає право (чи- цензию) на виробництво і надання суспільної послуги, як правило, на опреде- ленний період. Така модель часто використовується в проектах по інформаційних технологіях.

Республіка Білорусь знаходиться на самому початку становлення ефективною системи державно-приватного партнерства. Державні структури вживають заходів по вдосконаленню і подолання нестач діючої економічної системи з урахуванням міжнародного досвіду. Важливу роль тут грають стимули до активної участі всіх зацікавлених сторін в даному процесі для того, щоб механізми державно-приватного партнерства, що впроваджуються служили у благо держави, бізнесу і населе- ния [3].

Основними перешкодами для реалізації ГЧП в Білорусі є [1]:

- Відсутність закону об ГЧП, де були б визначені основні дефініції, механиз- ми і форми ГЧП. На думку експертів, чинне законодавство в окремих у- просах не охоплює все коло питань, а в інших - роз'єднано.

- Відсутність відповідної інституційної середи для реалізації механізмів

ГЧП (Наприклад, інвестиційних фондів, банків)

- Неефективний механізм концесій. У Білорусі механізм концесій законода- тельно закріплений, однак його практичне застосування фактично відсутнє. Була зроблена безрезультативная спроба в цій сфері залучити інвестиції під розробки не- яких родовищ корисних.

- Дефіцит висококваліфікованих кадрів. Управленцев, здатних профессио- нально складати довгострокові концесійні договори, недостатньо. Проект терміном,

20-50 років, коли державна власність переходить у володіння і користування приватної компанії, передбачає колосальну відповідальність, яка лягає на чи- новника будь-якого рівня. Необхідне формування системи підготовки фахівців в області концесій і інших форм ГЧП [2].

У зв'язку з цим можна виділити наступні напрями розвитку ГЧП в Білорусі:

- прийняття Закону про державно-приватне партнерство, коректування істоті- ющих законодавчих актів, регулюючих ГЧП (Цивільного, Бюджетного, Банків- ского, Інвестиційного і Податкового кодексів);

- розробка типових угод ГЧП, керівництво по підготовці проектів, порядку висновку угод, положення про обов'язки учасників партнерства, распреде- ленії ризиків між учасниками проектів;

- визначення координуючого органу ГЧП - організації, яка буде информи- ровать учасників про потенційні проекти ГЧП, надавати освітні услу- ги широкому колу зацікавлених сторін по проблематиці ГЧП, брати участь в кон- курсах по відбору учасників і т. д.;

- створення концепції і стратегії розвитку ГЧП; формування ефективної инсти- туциональной середи для реалізації механізмів ГЧП (нвестиционних фондів, венчур- них компаній, центрів державно-приватного партнерства, незалежних організацій,

що здійснюють експертизу проектів і консалтінг, керуючих компаній, ассоциа- ций, об'єднань і інш.);

- ініціювання включення Білорусі в базу даних проектів ГЧП Всесвітнього банку;

- організація підготовки висококваліфікованих фахівців в області концесій

і інших форм ГЧП;

- розробка механізмів надання державних гарантій по залучається- му фінансуванню і можливих пільг приватним інвесторам при реалізації соціально значущих проектів.

Список використаних джерел

1. Ильяш, І. Владімір Карягин: ГЧП потрібен закон/ В. Карягин // Беларуси і ринок

[Електронний ресурс] http://www.belmarket.by/ru/238/70/18973/ ГЧП-потрібен: Так- та доступу: 18.10.2013

2. Перспективи розвитку державно-приватного партнерства/ Сайт «Комерсант. by» [Електронний ресурс] http://www.commersant.by/business-begin/economyreviews/662- perspektivu-razvitiya-gosydarstvenno-chastnogo-partnerstva.html: 18.10.2013

3. Мартинович, О. В. Приватно-державне партнерство як форма інноваційного бізнесу / О. В. Мартінович // Сучасний менеджмент: проблеми, дослідження, пер- спективи - М. 2012. С.119. Державне регулювання страхової діяльності:  Державне регулювання страхової діяльності: Державне регулювання являє собою створення державою рамкових умов для функціонування страхового ринку, в межах яких його суб'єкти вільні в прийнятті рішень. Цілі державного регулювання: Забезпечення надійного і
5. Державне регулювання ринкової економіки. Регулювання:  5. Державне регулювання ринкової економіки. Регулювання цін, податків, дотацій, субсидій: У більшості країн існує економічна система змішаного типу, що поєднує в собі ринкові механізми з державним регулюванням цін, податків, дотацій, субсидій, ставки відсотка і т. д. Однієї з форм державного регулювання
Державне регулювання розвитку промисловості:  Державне регулювання розвитку промисловості: Сучасний промисловий комплекс Росії формувався в умовах централізованого управління економікою. У цей період основні цілі його розвитку встановлювалися директивно. Гиперторофированний характер отримала важка промисловість і оборонний
Державне регулювання ліквідності: Формування механізму оцінки ліквідності комерційних банків і її:  Державне регулювання ліквідності: Формування механізму оцінки ліквідності комерційних банків і її контролю в Росії почалося відразу після появи дворівневої структури банківських установ. Вже в 1989 р. Держбанк СРСР встановив для комерційних і кооперативних банків ряд
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РОЗВИНЕНИХ:  ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ: Санкт-Петербургский державний університет економіки і фінансів Поняття «інновації» як економічної категорії ввів в науковий оборот І. Шумпетер. Він першим розглянув питання нових комбінацій виробничих чинників і виділив п'ять змін в
Державне регулювання діяльності ЗМІ.: Те, що телевізійний канал знаходиться в приватній власності, не:  Державне регулювання діяльності ЗМІ.: Те, що телевізійний канал знаходиться в приватній власності, не означає в переважній більшості країн, що його діяльність не підлягає ніякому державному регулюванню. Дійсно, мовні телевізійні і радіоканали (самого
2.1. Державне регулювання: Развитость системи розрахунків і розрахункових відносин визначає:  2.1. Державне регулювання: Развитость системи розрахунків і розрахункових відносин визначає стан національної економіки, її здібність до акумуляції фінансових потоків за допомогою різних платіжних систем і платіжних інструментів. Надійність і ефективність розрахункових

© 2018-2022  epr.pp.ua