Головна   Всі книги

з 2. Класифікація (види) юридичних осіб

I. В чинному цивільному законодавстві всі юридичні особи в залежності від характеру діяльності розділяються передусім на комерційні і некомерційні організації.

До комерційних відносяться організації, що мають як основна мета свій діяльності отримання прибутку (п.

1 ст. 50 ГК). Отриманий прибуток вони надалі тим або інакшим способом розподіляють між своїми учасниками (засновниками).

Це - господарські товариства і суспільства, виробничі кооперативи, державні і муніципальні унітарні підприємства. Ні в яких інакших організаційно-правових формах, крім названих, комерційні організації створюватися не можуть (п. 2 ст. 50 ГК). Таким чином, законодавець навмисно обмежив перелік постійних, професійних учасників обороту. Статус комерційної організації дає можливість вельми широкої участі в цивільному обороті (зокрема, на базі загальній, а не спеціальній правоздатності, яка надається всім таким організаціям, за винятком унітарних підприємств), але спричиняє і пред'явлення підвищених вимог до діяльності відповідної юридичної особи (наприклад, з точки зору умов майнової відповідальності).

Основною метою діяльності некомерційних організацій є задоволення духовних, побутових і інакших некомерційних потреб, або членів цих організація (споживчий кооператив), або певної соціальної групи (фонд), або населення загалом (освітня установа).

До некомерційних організацій відносяться споживчі кооперативи, громадські і релігійні організації (об'єднання), установи, фонди і інші прямо передбачені законом види юридичних осіб (наприклад, торговельно-промислові палати і некомерційні партнерства). Цивільний кодекс не містить вичерпного переліку некомерційних організацій, але передбачає можливість їх появи тільки в формах, встановлених законом (п. 3 ст. 50 ГК). Некомерційні організації мають право здійснювати підприємницьку діяльність (т. е. отримувати прибуток), яка повинна, однак, відповідати двом умовам: служити досягненню поставлених перед організацією некомерційних цілей і відповідати цим цілям по своєму характеру (наприклад, громадська організація має право здійснювати приносячий прибуток видавничу діяльність, але не має право займатися торгово-посередницькою діяльністю).

Крім того, отриманий прибуток некомерційна організація не може розподіляти між своїми учасниками (засновниками), а повинна направляти на досягнення встановлених для неї засновниками цілей.

II. У залежності від прав засновників (учасників) юридичної особи на його майно закон розділяє всіх юридичних осіб на три групи. Першу групу складають юридичні особи - власники, на майно яких їх засновники (учасники) мають лише зобов'язальні права вимоги (втрачаючи, отже, право власності на передане ними юридичній особі майно, якщо, звісно, останнє прямо не передається організації, що створюється тільки у тимчасове користування). До них відноситься більшість комерційних організацій (за винятком унітарних підприємств - несобственников), т. е. товариства, суспільства і виробничі кооперативи, а з числа некомерційних - споживчі кооперативи (п. 2 ст. 48 ГК) і некомерційні партнерства.

У другу групу включаються юридичні особи - несобственники, на майно яких засновники зберігають або право власності (унітарні підприємства і установи), або інакше (обмежене) речове право (дочірні унітарні підприємства) (п. 2 ст. 48 ГК). Існування таких юридичних осіб не властиво нормальному майновому обороту і, як відмічалося, є слідством перехідного характеру вітчизняної економіки і заснованого на йому правопорядку.

До третьої групи відносяться юридичні особи - власники, на майно яких їх засновники (учасники) не зберігають ні зобов'язальних, ні речових прав. Ця більшість некомерційних організацій (за винятком споживчих кооперативів, установ і некомерційних партнерств) - суспільні і релігійні об'єднання, фонди, асоціації (союзи) і інш.

Відмінність в статусі цих різновидів юридичних осіб виявляється, наприклад, при їх ліквідації або виході з них учасника (засновника). У першому випадку він має право зажадати передачі йому частині майна, належній на його частку (при ліквідації - частини відповідного залишку). У другому випадку власник отримує весь залишок майна юридичної особи при його ліквідації або залишається власником при його реорганізації. У третьому випадку учасник (засновник) юридичної особи не дістає ніяких прав на майно ні при виході з організації, ні при її ліквідації. 3.1 Клірингові розрахункові палати: РОЗРАХУНКОВА (КЛІРИНГОВА) ПАЛАТА (англ. clearing house) -:  3.1 Клірингові розрахункові палати: РОЗРАХУНКОВА (КЛІРИНГОВА) ПАЛАТА (англ. clearing house) - спеціалізована організація, що виконує безготівкові розрахункові операції шляхом заліку взаємних вимог. Перша Розрахункова палата була заснована в Лондоні в 1775 (Нью-Йорку - в 1852, в
клірингові банки: Особливе місце в банківській системі країни займають клірингові банки.:  клірингові банки: Особливе місце в банківській системі країни займають клірингові банки. Свою назву вони отримали тому, що уклали між собою угоди про залік взаємних вимог (клірингові угоди). Клірингові банки активно працюють в системі заліків
Кліринг: - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги.:  Кліринг: - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги. Заснований на заліку взаємних вимог і зобов'язань.
Клієнтура: Фірмі необхідно ретельно вивчати своїх клієнтів. Вона може:  Клієнтура: Фірмі необхідно ретельно вивчати своїх клієнтів. Вона може виступати на п'яти типах клієнтурних ринків. Всі вони представлені на мал. 24, а нижче даються їх короткі визначення. Споживчий ринок - окремі особи і домохозяйства, що придбавають
НАКЛЕП ВІДНОСНО ЛИП, що ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРАВОСУДДЯ:  НАКЛЕП ВІДНОСНО ЛИП, що ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРАВОСУДДЯ: злочин проти правосуддя, передбачене ст. 298 УК РФ і що полягає в наклепі відносно судді, присяжного засідателя або інакшої особи, що бере участь у відправленні правосуддя, прокурора, слідчого, особи, виробляючого дізнання, судового
Клас спільно-пайової власності.: У спільно-пайовій (або змішаної) власності органічно:  Клас спільно-пайової власності.: У спільно-пайовій (або змішаної) власності органічно сполучені основні принципи загального і приватного привласнення. Це досягнуте таким чином. По-перше, змішана власність утвориться шляхом об'єднання внесків, які вносять все
Класифікація витрат на виробництво: Управління витратами залишається одним з найважливіших питань економіки,:  Класифікація витрат на виробництво: Управління витратами залишається одним з найважливіших питань економіки, оскільки від нього залежить зміцнення позицій підприємства на ринку і послідовне досягнення цілей його діяльності. Для правильної організації обліку виробничих витрат

© 2018-2022  epr.pp.ua