Головна   Всі книги

Методи вимірювання ВНП

Отже, ми з'ясували, що за допомогою показників ВВП можна виміряти, наприклад, річний обсяг товарів і послуг, вироблених в країні. Об'єм валового продукту нас може цікавити по двох причинах. По-перше, суспільство повинне знати, з чого складається величина ВВП, а, по-друге, на що він витрачається.

Валовий внутрішній продукт може бути розрахований трьома методами: виробничим, розподільним і кінцевого використання.

При розрахунку валового внутрішнього продукту виробничим методом з вартості всіх товарів і послуг, зроблених економікою, виключається та їх частина, яка була витрачена у виробництві. У цьому випадку ВВП виступає як сума доданих вартостей, створених в процесі виробництва різними галузями економіки. Як ми з'ясували раніше, додана вартість на рівні галузей обчислюється як різниця між випуском товарів і послуг і проміжним продуктом, використаним в процесі виробництва.

ВВП, розрахований по виробничому методу, крім суми доданої вартості, включає в себе також амортизацію і непрямі податки, які являють собою різницю між сумою всіх податків на виробництво сплачених підприємствами, імпорт і субсидіями, отриманими ними від держави.

Аналіз показника ВВП виробничим методом дозволяє виявити частку і роль окремих галузей економіки в створенні ВВП, визначити динаміку структурних змін економіки, порівняти її зі структурою інших країн. Так, порівняльний аналіз структури ВВП по галузях економіки показує, що в розвинених країнах частка послуг більше, ніж в Росії і має тенденцію до зростання. І навпаки, частка промисловості і сільського господарства - менше, ніж в Росії.

При розподільному методі об'єм ВВП визначається шляхом підсумовування доходів власників чинників виробництва. ВВП, підрахований по даному методу, являють собою сукупність доходів, отриманих від економічних ресурсів, які були використані в процесі виробництва суспільного продукту протягом певного часу.

На стадії розподілу валовий внутрішній продукт розпадається на окремі частини для передачі його власникам чинників виробництва в формі:

- Заробітної плати найманим працівникам /W/, (включаючи відрахування на соціальне страхування, соціальне забезпечення, в фонди медичного обслуговування, зайнятості і т. п.);

- Прибули /Р/, що отримується власниками індивідуальних /одноосібних/, сімейних підприємств, а також товариствами /некорпоративний прибуток і корпоративна /акціонерного товариства/прибутку/;

- Ренти /R/, т. е. доходу, що отримується власниками земельних дільниць;

- Відсотка /i/, який отримують власники реального і позикового капіталу;

- Амортизації /А/, вона не пов'язана з виплатою доходів будь-кому, але призначена для відновлення зносу основних фондів;

- Непрямі податки /Т/, до яких відносяться акцизи, податок на додану вартість, митні збори і інш.

Підсумковий розрахунок ВВП по доходах може бути представлений рівнянням:

У=W+Р+R+i+A+T.

Процес розподілу доходів включає в себе первинний і повторний розподіл /перерозподіл/.

Первинний розподіл доходів безпосередньо пов'язаний з виробничою сферою і складається в розподілі доходу між окремими продавцями чинників виробництва і іншими одержувачами. Первинний розподіл доходів пов'язаний з виробничою сферою, в якій утворяться доходи власників чинників виробництва.

У процесі повторного розподілу відбувається утворення доходів осіб,, не пов'язаних з виробництвом товарів і послуг.

Прикладом повторних доходів є трансфертні доходи - пенсії, стипендії, посібника по безробіттю і т. п. Ці доходи утворяться за рахунок податків, які держава забирає собі і формує з них доходи державного бюджету. Частина цих доходів направляє на виплату трансфертних платежів. Трансферти представляються на безвідплатній основі.

Після того, як утворилися кінцеві доходи, наступає необхідність кінцевого використання, т. е. витрачання ВВП на меті споживання. Для цього необхідно визначити загальні витрати. При розрахунку ВВП по витратах підсумовуються наступні основні види витрат:

- Особисті споживчі витрати /З/, що включають грошові кошти населення, що направляються на купівлю товарів поточного споживання /хліб, молоко, м'ясо, мило і т. п./, товари тривалого користування /меблі, автомобілі і інш./, а також на оплату послуг /перукарі, адвокати, лікарі і інш./;

- Валові приватні внутрішні інвестиції /I/, витрати, пов'язані з вдосконаленням виробництва; вони включають:

1) інвестиції в основні фонди, т. е. купівлю машин і обладнання, будівництво нових об'єктів;

2) інвестиції в модернізацію, які призначені для відшкодування зносу основних фондів;

3) приріст матеріальних запасів /сировини, матеріалів, палива і готової продукції/.

- Кінцеві витрати органів державної влади /G/, які йдуть на придбання державними органами товарів і послуг, призначених як для виробничих, так і споживчих цілей;

- Чистий експорт /сальдо експорту і імпорту/Xn//.

Таким чином,

Y=З+I+G+Xn, де

З - витрати на споживання, I - інвестиції, G - державні витрати і Xn - чистий експорт.

Крім ВВП, в макроекономіці застосовується і інший показник об'єму валового продукту - валовий національний продукт - ВНП.

Якщо при визначенні ВВП використовується так званий територіальний принцип, відповідно до якого валовий продукт створюється всіма внутрішніми чинниками виробництва даної країни, незалежно від їх національної приналежності, то ВНП вимірюється за національним принципом, т. е. по вартості продукції, зробленій національними чинниками виробництва, незалежно від території, де вони знаходяться.

Для того, щоб отримати валовий національний продукт, треба до ВВП додати різницю між надходженнями від національних чинників виробництва з-за кордону і доходами, отриманими іноземними інвесторами і іноземними працівниками в даній країні.

Ця різниця складає у ведучих країнах Заходу не більше за 1% від ВВП. Показник ВНП використовується в США і Японії. Інші країни застосовують показник ВВП.

Нарівні з показниками ВВП і ВНП використовуються і інші показники, що характеризують національну економіку.

Чистий валовий внутрішній /національний/ продукт, який рівний ВВП/ВНВ за вирахуванням амортизаційних відрахувань.

Національний дохід, який рівний чистому ВВП за мінусом непрямих податків на прибуток. Національний дохід включає в себе всі види пофакторних доходів, отриманих в даний відрізок часу: заробітну плату, ренту, відсоток і прибуток.

Особистий дохід - це дохід, отриманий окремими особами, т. е. пофакторние доходи і трансфертні платежі населення.

Дохід, що Розташовується - це особистий дохід за вирахуванням податків з громадян. За допомогою цього показника вимірюється величина доходів сім'ї і окремих фізичних осіб. Цей дохід, що залишився після сплати податків, використовується на споживання і накопичення. 1.6. Методи здійснення банківських платежів: Існує два методи здійснення платежів. Перший - переклад по:  1.6. Методи здійснення банківських платежів: Існує два методи здійснення платежів. Перший - переклад по ланцюжку (serial). Банк може відправити платіжне доручення своєму кореспонденту і указати в ньому всі реквізити, по яких повинен бути зроблений платіж, т. е. бенефіціар, його банк,
Методи, орієнтовані на попит:: ціноутворення враховує ринкову ситуацію (icing based on:  Методи, орієнтовані на попит:: ціноутворення враховує ринкову ситуацію (Pricing based on Market Consideration) і переваги споживачів і базується на опитах споживачів, експертних оцінках, експерименті. Метод опиту споживачів: здійснюється представницька
Методи, орієнтовані на конкурентів:: застосовуються в загостреному конкурентному середовищі і у випадку, якщо:  Методи, орієнтовані на конкурентів:: застосовуються в загостреному конкурентному середовищі і у випадку, якщо ціноутворення на основі інших методів потерпіло невдачу: ціна змінюється до ціни конкурентів або среднеотраслевой. Ціни загалом орієнтовані на підвищення конкурентоздатності
6.2. Методи наукових досліджень: Методи дослідження служать інструментами пошуку фактів. Базовими:  6.2. Методи наукових досліджень: Методи дослідження служать інструментами пошуку фактів. Базовими є методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, вимірювання, опис. Спостереження - це система фіксації і реєстрації властивостей і зв'язків об'єкта, що вивчається в
Методи моделювання: Історичні дані в терміналі зберігаються тільки як бари і:  Методи моделювання: Історичні дані в терміналі зберігаються тільки як бари і являють собою записи у вигляді TOHLCV (формат HST). Ці дані можуть використовуватися для моделювання динаміки цін при тестуванні радників. У деяких випадках для тестування
Методи локалізації ризику: використовують в тих порівняно рідких випадках, коли вдається:  Методи локалізації ризику: використовують в тих порівняно рідких випадках, коли вдається досить чітко і конкретно вичленить і ідентифікувати джерела фінансового ризику. Виділивши економічно найбільш небезпечний етап або дільницю діяльності, можна зробити його контрольованим
28. Методи котировання валют. Курс продавця і курс покупця. Кросс:  28. Методи котировання валют. Курс продавця і курс покупця. Крос- курс.: Валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у національній валюті іншої країни або міжнародних валютних рахункових одиницях. Валютна котировання - фіксування курсу національної грошової одиниці у іноземній валюті на

© 2018-2022  epr.pp.ua