Головна   Всі книги

2. Основні етапи розвитку кредитних відносин

У своєму історичному розвитку кредит минув декілька послідовних етапів, кожний з яких характеризувався радикальними перетвореннями як по мірі його поширення і функціям, що виконуються, так і безпосереднім учасникам.

- Первинне становлення. Основною ознакою цього етапу була повна відсутність на ринку позикових капіталів спеціалізованих посередників. Кредитні відносини встановлювалися прямо між власником вільних грошових коштів і позичальником. Кредит виступав в формі виключно лихварського капіталу, характерними рисами якого були:

повна децентралізація відносин позики, визначуваних лише прямою домовленістю між кредитором і позичальником;

обмеженість поширення (кредит використовувався в основному в сфері звертання і частково на меті невиробничого споживання, т. е. без подальшої капіталізації);

надвисока норма відсотка як плати за використання позикових коштів.

Завершення цього етапу було пов'язане зі становленням капіталістичного способу виробництва, що визначив різке збільшення потреб в позикових фінансових ресурсах на меті їх виробничого споживання (т. е. з обов'язковою подальшою капіталізацією). Індивідуальні капітали лихварів були об'єктивно не в змозі задовольнити вказаний попит, що і спонукало деяких з них використати в своїй діяльності грошові кошти, на позикових початках що залучаються у інших власників (аналогічні функції почали виконувати і міняйла, інші традиційні учасники фінансових відносин, що спеціалізуються раніше виключно на обміні національних валют).

- Структурний розвиток. Етап розвитку кредиту, що Розглядається характеризувався появою на ринку позикових капіталів спеціалізованих посередників в особі кредитно-фінансових організацій. Перші банки, виниклі на базі великих лихварських і міняльних контор, прийняли на себе найважливіші функції, що стали згодом традиційними для більшості кредитних інститутів:

акумулювання вільних фінансових ресурсів з їх подальшою капіталізацією і передачею позичальникам на платній основі;

обслуговування деяких видів платежів і розрахунків для юридичних і фізичних осіб (надалі - і для держави);

проведення ряду спеціальних фінансових операцій (наприклад, по обслуговуванню механізму вексельного звертання, операцій з нерухомістю).

Зростаючий рівень попиту на послуги спеціалізованих посередників і відповідно високу норму прибутку на ринку позикових капіталів зумовила стрімкий розвиток банківської системи за рахунок переливу в неї капіталів з інших сфер діяльності (засновниками кредитних організацій, що знову створюються були вже не лихварі або міняйла, а промислові і торгові капіталісти). Відносини на ринку позикових капіталів почали набувати до деякої міри формалізованого характеру, встановлювалися типові процедури кредитування, среднерегиональние і серед ненаціональні ставки позикового відсотка, механізм відповідальності сторін і т. п. Однак загалом діяльність кредитних організацій як і раніше носила децентралізований характер, що об'єктивно перешкоджало розвитку ринку позикових капіталів, а в умовах циклічного розвитку економіки часами провокувало загострення диспропорцій на інших фінансових ринках.

- Сучасний стан. Основна ознака цього етапу - централізоване регулювання кредитних відносин в економіці з боку держави в особі центрального банку. Поява перших загальнонаціональних державних кредитних інститутів, наділених монопольними функціями по координації і нормативно-методичному забезпеченню кредитногрошовий відносин, сприяла формуванню повноцінної системи безготівкового грошового обігу, а також істотному розширенню переліку послуг і операцій комерційних банків, наприклад, по обслуговуванню фондового ринку. Надалі діяльність центральних банків розвивалася у напрямі передусім використання кредитних важелів як один з найбільш ефективних регуляторів ринкової економіки, що зажадало певного посилювання контролю з їх сторони за роботою недержавних кредитних організацій. Нарешті, розвиток інформаційних технологій в економіці, формування глобальних банківських мереж, комп'ютерних комунікацій і баз даних дозволили вивести кредитні відносини на принципово новий якісний рівень в частини як техніку обслуговування клієнта, так і поширення їх на всі сфери фінансової діяльності, в тому числі - на міжнародних ринках. 2. Основні форми розрахунків, вживані в Російській Федерації:  2. Основні форми розрахунків, вживані в Російській Федерації: У міжнародних розрахунках вітчизняних підприємств і організацій із зарубіжними фірмами застосовуються всі форми розрахунків, прийняті в міжнародній практиці, але найбільш вживи- мими є: документарний акредитив; документарне інкасо;
Основні форми підприємництва: Юридична особа - організація, минула реєстрацію, яка має:  Основні форми підприємництва: Юридична особа - організація, минула реєстрацію, яка має у власності, господарському ведінні або оперативному управлінні відособлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном. При необхідності розширення
9.3. ОСНОВНІ ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТО:  9.3. ОСНОВНІ ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТО:?? Як забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальником - фізичною особою банки приймають: - поручительства громадян Російської Федерації, що мають постійне джерело доходу; - поручительства юридичних осіб; - застава
Основні форми міжнародних розрахунків.: Вони аналогічні формам внутрішніх розрахунків, але мають наступні:  Основні форми міжнародних розрахунків.: Вони аналогічні формам внутрішніх розрахунків, але мають наступні особливості: 1. Певні відносини учасників зовнішньоекономічних операцій і їх банків з приводу оформлення, пересилки, обробки і оплат передбачених контрактом документів. 2.
1.4 Основні форми кредиту і його класифікація: Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою і певною мірою:  1.4 Основні форми кредиту і його класифікація: Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою і певною мірою з суттю кредитних відносин. Елементами структури кредиту є кредитор, позичальник і позичена вартість, тому форми кредиту можна розглядати в залежності від
7.2. Основні форми ділових підприємств: Основними формами ділових підприємств є:  7.2. Основні форми ділових підприємств: Основними формами ділових підприємств є приватнопідприємницькі фірми і корпорації, регульовані і державні фірми, споживчі кооперативи і неприбуткові організації, партнерства і самоврядні фірми. Найбільш
Основні фонди -: частина виробничих фондів предпри- ятий, функціонуючих в рамках:  Основні фонди -: частина виробничих фондів предпри- ятий, функціонуючих в рамках виробниче-господарської організації без зміни матеріальної форми і переносячих 44 свою вартість знову створеної продукції протягом визначено- го терміну зазделегідь