Головна   Всі книги

6.1. Поняття подій після звітної дати

Бухгалтерська звітність звичайно характеризується історичністю даних, що відображають фінансове положення організації на вказану дату і результати її діяльності за певний період. До того моменту, коли користувач звітності зможе з нею ознайомитися, відомості, що містяться в ній багато в чому застаріють.

Події і операції, що відбуваються після дати балансу, можуть впливати істотний чином на фінансову звітність і мати вирішальне значення для користувачів звітності. У зв'язку з цим такі події і операції повинні бути відображені в фінансовій звітності організації. Тим самим досягається ефект актуалізації звітності для користувача.

Подією після звітної дати є факт господарського життя, який надав або може вплинути на фінансове становище, рух грошових коштів або результати діяльності організації і який мав місце в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік.

Події, що відбулися після підписання звітності, незважаючи на їх істотність, не будуть відбиватися в фінансовій звітності організації.

Події після звітної дати поділяються таким чином:

події I типу, підтверджуючі існування на звітну дату господарських умов, при яких організація вела свою діяльність;

події IIтипа, що свідчать про виниклі після звітної дати господарські умови, при яких організація веде свою діяльність.

Подією після звітної дати признається також оголошення річних дивідендів за результатами діяльності акціонерного товариства за звітний рік.

Як видно на мал. 6.1, коріння подій I типу йде в звітний період. Активи або зобов'язання на звітну дату вже існували, тому, якщо інформація про них не буде повідомлена користувачу, у нього сформується невірне уявлення про активи, які, можливо, вже не існують.

Рис. 6.1. Типи подій після звітної дати

Прикладами подій I типу можуть бути: проведення після звітної дати оцінки активів, результати якої свідчать про стійку і істотну зміну їх вартості, визначеної за станом на звітну дату; оголошення у встановленому порядку дебітора організації банкротом, якщо за станом на звітну дату відносно цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства.

Події II типу також важливі для користувача, йому також необхідно знати про них, різниця буде полягати в тому, що на звітну дату ці події ще не сталися.

І виникнення позитивного або негативного впливу на звітність пов'язане з

поточними подіями нового звітного періоду. Прикладом таких подій може бути надходження або вибуття великого активу після звітної дати, придбання або вибуття цілого майнового комплексу.

Звісно, далеко не всяка подія буде впливати на звітність. Для відображення в обліку значення будуть мати істотні події. Російське законодавство не встановлює спеціальних критеріїв для визначення істотності подій після звітної дати, тому її встановлюють виходячи із загальних вимог до бухгалтерської звітності.

Подія після звітної дати признається істотним, якщо без знання про нього неможлива достовірна оцінка фінансового становища, руху грошових коштів або результатів діяльності організації.

Розв'язання організацією питання, чи є даний показник істотним, - це прерогатива бухгалтера і залежить від оцінки показника, його характеру, конкретних обставин виникнення. При прийнятті рішення бухгалтер повинен орієнтуватися на те, яка питома вага активу або зобов'язання в загальному результаті відповідних даних за звітний рік. Часто як критерій обирається величина не менше за 5%.

Можна розглядати наступні критерії визначення істотності інформації: загальний підсумок балансу, значення відповідної статті річного балансу або показника звіту про прибутки і збитки.

Треба мати на увазі, що деякі показники, недостатньо істотні для їх окремого уявлення в бухгалтерському балансі і звіті про прибутки і збитки, можуть бути досить істотними, щоб відмітити їх відособлено в поясненнях до бухгалтерської звітності організації. 58. Поняття соціального страхування: Соціальне страхування являє собою систему відносин по:  58. Поняття соціального страхування: Соціальне страхування являє собою систему відносин по перерозподілу національного доходу шляхом формування з обов'язкових страхових внесків роботодавців і працівників спеціальних страхових фондів для компенсацій втрати трудового
1. Поняття і соціальна роль бюджету.: Бюджет - кровоносна система держави, бо гроші - основа:  1. Поняття і соціальна роль бюджету.: Бюджет - кровоносна система держави, бо гроші - основа розв'язання багатьох проблем. Бюджет - єдиний план грошових доходів і витрат по рівнях управління. Бюджет характеризує рух фінансових потоків держави (деральний, суб'єктів
1. Поняття і соціальна роль страхування: Страхування це складний процес, виникаючий при високому рівні:  1. Поняття і соціальна роль страхування: Страхування це складний процес, виникаючий при високому рівні розвитку цивілізації, заснований на механізмі взаємодопомоги людей один одному у випадку несчастия, біди илиекономических невдач. Пройшовши ряд перехідних форм, постійно удосконалюючись,
ПОНЯТТЯ І СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ: Антиподом правомірної поведінки є правопорушення. Воно:  ПОНЯТТЯ І СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ: Антиподом правомірної поведінки є правопорушення. Воно протистоїть правомірній поведінці як в юридичному, так і в соціальному відношенні, оскільки не тільки суперечить правовим нормам, але і заподіює шкоду суспільству загалом. Правопорушення
з 7. Поняття, зміст і вила слідчої ситуації:  з 7. Поняття, зміст і вила слідчої ситуації: Розслідування злочинів здійснюється в конкретних умовах часу, місця, навколишнього його середовища, взаємозв'язках з іншими процесами об'єктивної діяльності, поведінкою осіб, що виявилися в сфері карного судочинства, і під впливом
з 1. Поняття і зміст слідчої профілактики:  з 1. Поняття і зміст слідчої профілактики: Розслідування і розкриття злочинів, залучення винних до карної відповідальності не вичерпують обов'язків органів попереднього слідства. Закон покладає на них і спеціальні обов'язки але попередженню (превенції) кримінала. Стаття
з 1. Поняття і зміст організації роботи по розкриттю і:  з 1. Поняття і зміст організації роботи по розкриттю і розслідуванню злочинів: Спочатку в теорії вітчизняного карного судочинства і в криміналістиці процес розслідування злочинів з урахуванням його розшукового характеру диференціювався на два етапи (періоду). До задачі першого етапу (едварительного або

© 2018-2022  epr.pp.ua