Головна   Всі книги

9.3. Сукупний попит і сукупна пропозиція

У сучасній економічній теорії макроекономічний аналіз рівноваги здійснюється за допомогою агрегирования, або формування сукупних показників. Найважливішими агрегатами є реальний обсяг національного виробництва, об'єднуючий рівноважні кількості товарів і послуг і рівень цін (агрегатні ціни) всієї сукупності товарів і послуг.

Реальний обсяг виробництва звичайно характеризують за допомогою показників ВНП або НД. Однак для оцінки стану і перспектив розвитку економіки часто використовуються не абсолютні показники ВНП, а відносні - темпи приросту. Рівень цін також характеризується дефлятором ВНП або річним темпом приросту цін. Таким чином отримана система координат дає уявлення як про кількість матеріальних благ в суспільстві, так і про середню ціну (рівні цін) цих благ.

Сукупний попит (AD) являє собою модель, що показує різні обсяги товарів і послуг, т. е. реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, підприємства і уряд готові купити при будь-якому можливому рівні цін.

Сукупний попит являє собою суму всіх попитів на кінцеві товари і послуги, що пропонуються на товарному ринку і може визначатися як ВНП, розрахований по потоку витрат. Будь-яка зміна витрат, що становлять сукупний попит, приводить в дію так званий мультиплікаційний процес, що виражається в перевищенні приросту національного доходу над збільшенням попиту. Коефіцієнт, що показує наскільки зросте рівноважний дохід при збільшенні сукупного попиту, називається мультипликатором -K (лати. multiplico - множу).

Зміна складових елементів структури ВНП порівнянна із зміною нецінових чинників сукупного попиту. Залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва, на який пред'явлений попит, є зворотною, або негативною (схема 47).

Схема 47.

Графік сукупного попиту

Це пояснюється дією цінових чинників сукупного попиту при незмінній грошовій масі, показаних в таблиці 22.

Таблиця 22.

Цінові чинники сукупного попиту Цінові чинники Характеристика Ефект процентної ставки Зростання рівня цін примушує споживачів і виробників брати гроші в борг. Це приводить до підвищення процентної ставки, тому споживачі відкладають свої купівлі, а підприємці скорочують інвестиції. У результаті сукупний попит меншає. Ефект касових залишків (ефект багатства) При підвищенні цін вартість фінансових активів (касових залишків) падає і населення, те, що володіє ними бідніє. У результаті сукупний попит скорочується. Ефект імпортних товарів При зростанні цін всередині країни попит на вітчизняні товари скорочується, а на більш дешеві імпортні - зростає. Нецінові чинники зміщають криву AD або вправо і вгору, коли сукупний попит збільшується, або вліво і вниз, коли він меншає. Зміна цінових чинників графічно зображається рухом по кривій сукупного попиту.

Сукупна пропозиція (AS) є модель, що показує рівень реального обсягу виробництва при кожному можливому рівні цін.

Сукупна пропозиція може бути прирівняна до величини ВНП, розрахованого по потоку доходів. Серед чинників, що впливають на AS, виділяють ті, які спричиняють зміну пропозиції на ринку окремого товару: технологія виробництва, витрати і т. д., а також кількість і якість вживаних чинників виробництва. У зв'язку з цим крива сукупної пропозиції має висхідний вигляд. Цінові чинники, пов'язані з пропозицією на окремих ринках, показують рух по кривій сукупної пропозиції. Нецінові чинники, що змінюють витрати (ціни на ресурси, зростання продуктивності, державне регулювання), зміщають криву вправо і вниз при зменшенні витрат, і вліво і вгору - при їх збільшенні. Однак контур кривої сукупного попиту був предметом гострих дискусій в економічній науці. У цей час прийнято вважати, що крива сукупної пропозиції умовно складається з трьох частин (відрізків). Така крива сукупного попиту показана на схемі 48.

Схема 48.

Графік кривий сукупного попиту

Характеристика виділених дільниць кривої сукупної пропозиції відображена в таблиці 23.

Таблиця 23.

Особливості контура кривої сукупної пропозиції Відрізки кривий AS Характеристика Кейнсианський Кейнсианство доводить, що крива AS горизонтальна. Це відповідає економіці в період спаду і недоиспользования чинників виробництва. У такій ситуації підвищення реального обсягу виробництва бажане, т. до. воно не супроводиться підвищенням рівня цін. Висхідний Передбачається, що проміжний відрізок кривий AS описує економіку, коли внаслідок нерівномірного розвитку окремих галузей відбувається збільшення реального обсягу національного виробництва на фоні підвищення загального рівня цін. Класичний Класична школа затверджує, що крива AS є вертикальною, т. до. економіка працює на повну потужність і при повній зайнятості населення. У цих умовах за короткий період часу збільшення реального обсягу виробництва неможливе. При конкретизації форми кривої сукупної пропозиції, нове значення отримує проблема загальної економічної рівноваги. Умови, при яких ця рівновага наступає, будуть різні, оскільки наслідки збільшення сукупного попиту залежать від того, на якому відрізку кривої сукупної пропозиції станеться перетин з новою кривою сукупного попиту.

Інакша картина складається при зменшенні сукупного попиту. Модель взаємодії AD і AS (схема 49) показує, що на кейнсианском відрізку реальний обсяг національного виробництва поменшає, а рівень цін залишиться незмінним. На класичному відрізку ціни впадуть, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні повної зайнятості. На проміжному відрізку передбачається, що реальний обсяг національного виробництва і рівень цін поменшають. Насправді зворотний рух від AD4 до AD3 може не відновити первинну рівновагу, принаймні за короткий період часу. Складність складається в тому, що ціни як на товари, так і на ресурси стають «нерішучими», або негнучкими, і не виявляють тенденції до зниження. Це пояснюється передусім тим, що в структурі цін в середньому до 75% займає заробітна плата, яка не може бути знижена через колективні договори профспілок з підприємцями, існуванням законодавче закріпленого мінімального рівня заробітної плати і т. д. Тому економічні показники, раз збільшені, не обов'язково знижуються до початкового рівня. Деякі економісти убачають в такій тенденції ефект храповика, порівнюючи низьку еластичність цін при зменшенні сукупного попиту з механізмом, який дозволяє крутити колесо уперед, а не назад. Це означає, що зменшення сукупного попиту від AD4 до AD3 буде спостерігатися при збереженні високого рівня цін p2 і зниженні обсягу національного виробництва до рівня Q2. У результаті кейнсианский відрізок кривий AS здвинеться від рівня цін р1 до рівня р2.

Схема 49.

Модель взаємодії AD і AS

Проблема, пов'язана з формою кривою сукупної пропозиції має не тільки теоретичне, але і практичне значення. Наприклад, ряд російських економістів (Е. Гайдар, Б. Федоров) затверджували, що виходом з кризи для вітчизняної економіки повинне було стати заморожування попиту. Такий підхід засновувався на класичній концепції, зв'язуючій попит не із зміною обсягів виробництва, а з рівнем цін. Прихильники кейнсианского підходу, навпаки, виступали за стимулювання попиту і заохочення обсягів виробництва. Однак обидві ці концепції не враховували всіх особливостей російської економіки, які були проаналізовані академіком Л. Абалкиним і отримали назву «парадокса макроанализа». Його суть в тому, що замість звичної картини, коли під впливом зростання цін попит скорочується, а пропозиція зростає, складається зовсім інакша: криві сукупного попиту і сукупної пропозиції поводяться однозначно, рухаються в одному напрямі.

На графіку це виглядає таким чином, що криві AD і AS не перетинаються (схема 50).

Схема 50.

Парадокс макроанализа

Рівень цін

Реальний обсяг виробництва

Таке положення пояснюється виникненням інфляційної моделі споживчого попиту при якій обмежується споживання багатьох цінних продуктів харчування і багатьох предметів особистого побуту, але придбаваються речі, щоб врятувати гроші, що знецінюються. У умовах фінансової нестабільності і інфляції, що продовжується рівновага порушена, зв'язок між сукупним попитом і пропозицією розірваний. Тому потрібно певний час і кардинальні зміни в господарській ситуації, щоб вільні ціни спонукали виробництво до розширення і вдосконалення.

Модель взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиції також може бути використана і для пояснення економічної суті шоку - відхилення обсягу випуску і зайнятості від потенційного рівня. Шок з боку попиту може виникати, наприклад, внаслідок різкої зміни пропозиції грошей або швидкості їх звертання, різких коливань інвестиційного попиту і т. д. Шок пропозиції може бути пов'язаний з різкими стрибками цін на ресурси (ціновий шок, наприклад, нафтовий шок), зі стихійними лихами, що приводять до втрати частини ресурсів економіки і можливого зменшення потенціалу, посиленням активності профспілок, зміною в законодавстві. Поява шоку в економіці сприяє активізації стабілізаційної політики держави, направленій на відновлення рівноважного обсягу виробництва і зайнятості на колишньому рівні. Загальні характеристики макроекономічної стабілізації носять універсальний характер. Однак в умовах країн з перехідною економікою вони придбавають специфічні риси. Це визначається зв'язком макроекономічної стабілізації з подоланням системної кризи, що має особливу глибину і гостроту. Тому макроекономічна стабілізація в умовах перехідної економіки являє собою не просто набір певних економічних заходів і - через їх шлях- балансування ряду макроекономічних показників, а одночасно і формування нової системи економічних відносин. У цьому значенні вона носить не тільки функціональний, але і трансформаційний характер, а означає, є важливим елементом системних перетворень в економіці.

У зв'язку з цим природно пригадати широкоизвестний в термодинаміці закон Ле Шателье, який в наш час П. Самуельсон переніс на економічні системи (закон Самуельсона - Ле Шателье). Відповідно до нього всяка система, що випробовує зовнішній вплив, протидіє йому, прагнучи зберегти свій колишній стан. Як показує аналіз, проведений А. Варшавським,, можна виділити декілька основних зовнішніх чинників, зухвалих дестабілізацію в російській економіці:

лібералізація цін і непродумана приватизація, що супроводилася перетоком грошових коштів з первинного і повторного секторів економіки в третинний (кредитно-фінансова сфера, послуги, торгівля);

висока вартість кредиту для підприємств реального сектора економіки;

низька ефективність банківської сфери, діючої на основі фінансових пірамід;

стік капіталу за рубіж;

понадміру високий для підприємств реального сектора рівень оподаткування;

значна роль держави в формуванні заборгованості.

Дія цих чинників привела, зокрема, до порушення звичайної залежності в фінансовій системі. У нормальній ринковій економіці неплатежі, внутрішня і іноземна валюта є чистими субститутами. Однак в російській економіці між ними діють інакші зв'язки. Перехід до бартеру і грошових сурогатів супроводився зростанням неплатежів. Це дозволяло компенсувати зниження ВВП під дією зовнішніх чинників, а також вповільнити темпи інфляції. Інакшими словами, бартер, неплатежі і грошові сурогати в умовах хронічної кризи сприяють виживанню російських підприємств і збереженню соціальної інфраструктури. Таке положення вимагає особливої стабілізаційної політики з боку держави.

Тренувальні завдання до теми 9

1. Якщо крива AS представлена вертикальною лінією при рівні реального ВНП, рівним 140 д. е., чому рівний рівноважний рівень цін? Якщо крива сукупної пропозиції представлена горизонтальною лінією при рівні цін, рівним 120 д. е., чому рівний рівноважний ВНП?

2. У таблицю включені нецінові чинники, які впливають на динаміку основних компонентів сукупного попиту. Заповніть таблицю. У другій колонці укажіть відповідний компонент сукупного попиту, в третій - характер його зміни: «+» - зростання або «-» - падіння. Чинники Компонент AD Зміна а) Зростання населення

б) Скорочення пропозиції грошей

в) Підвищення індивідуальних податків

г) Підвищення цін на житлові будинки

д) Сезонне зниження цін на сельскохозпродукцию Споживання «+» 3. Передбачимо, що під дією певних чинників крива сукупного попиту зміститься за перший рік від AD1 і дійде до AD2 за другий рік, а за третій знов повернеться до AD1. Знайдіть нове рівноважне в третьому році при умові, що ціни і заробітна плата а) абсолютно гнучкі і б) не мають тенденції до пониження. Яке з цих положень більш переважне? Яке більш реальне? Поясніть, як може підскакати рівень цін при збільшенні сукупного попиту.

4. Поясніть, чому співвідношення між сукупним попитом і сукупною пропозицією є початковим при аналізі макроекономічної рівноваги і одночасне воно являє собою найбільш просту його модель.

Тест до теми 9

Визначите всі вірні відповіді.

1. У кейнсианской моделі загальної економічної рівноваги

а) завжди існує неповна зайнятість;

б) збільшення пропозиції грошей завжди супроводиться збільшенням реального НД;

у) в стані загальної рівноваги сума інвестицій, державних витрат і експорту завжди рівна сумі заощаджень, податків і імпорту;

г) крива сукупного попиту завжди має негативний нахил.

2. Якщо сукупний попит перевищує сукупну пропозицію, то для досягнення рівноваги необхідно:

а) змінити обсяг виробництва; б) підвищити ціни;

в) розширити випуск продукції; г) всі відповіді невірні.

3. Модель загальної макроекономічної рівноваги розкриває

а) причини коливань економічної активності;

б) умови досягнення рівновага на окремих ринках;

в) умови досягнення рівновага на всіх національних ринках;

г) умови стійкого рівноважного зростання економіки.

4. Що потрібно віднести до макроекономічних причин «лівосторонній» зміщення кривої сукупного попиту в Росії в роки сучасних економічних реформ?

а) падіння обсягу виробництва; б) конверсія виробництва;

в) падіння життєвого рівня населення;

г) кардинальне скорочення інвестицій у виробництво.

5. Проміжний відрізок на кривій сукупної пропозиції

а) має позитивний нахил; б) має негативний нахил;

в) є вертикальною лінією;

г) є горизонтальною лінією.

6. Якщо домохозяйства з кожного рубля, що отримується додатково зберігають 10 копійок, то мультипликатор складає

а) 4; б) 5; в) 9; г) 10.

7. Якщо сукупна пропозиція перевищує сукупний попит і підприємців знижують ціни, то національний дохід

а) буде зростати; б) буде падати; в) не зміниться;

г) буде зростати або падати в залежності від еластичності попиту.

8. Кейнсианская модель передбачає

а) вертикальну AS на рівні потенційного ВНП;

б) горизонтальну криву AS на деякому рівні цін, відповідному рівню ВНП нижче потенційного;

в) криву AS з невеликим позитивним нахилом, що відображає вплив процентних ставок;

г) нічого з перерахованого. Сучасна теорія портфеля: Пригадайте ситуацію з оптимальним ї і проигришем ринкової системи. Чим:  Сучасна теорія портфеля: Пригадайте ситуацію з оптимальним ї і проигришем ринкової системи. Чим краще ринкова система, тим вище значення ї. Однак якщо ви торгуєте з оптимальним ї, програш (історично) ніколи не може бути менше ї. Взагалі говорячи, чим краще ринкова
Сучасна система транспортних договорів: Назарова А. В. студентка 2 курсу факультету правового і:  Сучасна система транспортних договорів: Назарова А. В. студентка 2 курсу факультету правової і соціально-педагогічної освіти Науковий керівник: Загоруйко И. Ю. д-р екон. наук, канд. юрид. наук, професор Пермський державний гуманітарно-педагогічний університет (м. Пермь)
Сучасна парадигма фінансового менеджменту: Методологічною основою прийняття рішень в фінансовому менеджменті:  Сучасна парадигма фінансового менеджменту: Методологічною основою прийняття рішень в фінансовому менеджменті є сукупність фундаментальних концепцій, система яких утворить сучасну парадигму фінансового менеджменту. Парадигма (греч. paradeigma) - початкова концептуальна
Сучасна кредитна система Російської Федерації.:  Сучасна кредитна система Російської Федерації.: Російське законодавство дає вузьке трактування кредитної організації. Згідно із законом Про банки і банківську діяльність кредитна організація, ця юридична особа, яка для видобування прибутку як основної мети своєї діяльності на основі
Сучасна кількісна теорія грошей: Класична кількісна теорія виходить з функціональних зв'язків,:  Сучасна кількісна теорія грошей: Класична кількісна теорія виходить з функціональних зв'язків, орієнтованих на довгострокові тимчасові інтервали (десятиріччя). Однак в реальній економіці оперувати частіше доводиться короткостроковими тимчасовими інтервалами (межах
2.3. Сучасна фінансова політика Російської Федерації:  2.3. Сучасна фінансова політика Російської Федерації: Основа - визнання свободи підприємницької діяльності, введення різноманітних форм господарювання, приватизація державної власності і перехід до змішаної економіки, що базується на умілому поєднанні приватних і державних
13. Сучасна бюджетна політика: Бюджетна політика держави - це сукупність заходів в:  13. Сучасна бюджетна політика: Бюджетна політика держави - це сукупність заходів в сфері організації бюджетних відносин з метою забезпечення його грошовими коштами для виконання своїх функцій. Бюджетна політика передбачає визначення цілей і задач в області