На головну сторінку   Всі книги

2.5. Вимоги, що пред'являються до балансу

До бухгалтерського балансу пред'являються наступні вимоги: правдивості (вірність), реальності, єдності, спадкоємності, ясності. Зупинимося на кожному з них.

Правдивість (вірність) балансу

Правдивим є баланс, складений на основі записів, зроблених по всіх документах, в яких відображені факти господарського життя організації за звітний період.

Умова правдивості балансу - обгрунтування його показників документами, записами на бухгалтерських рахунках, бухгалтерськими розрахунками і інвентаризацією.

Документальна обгрунтованість показників балансу. Як вже вказувалося, баланс складається за даними бухгалтерських рахунків. Записи по рахунках, в свою чергу, роблять на основі документів. Отже, інформаційною базою балансу (як і всієї бухгалтерської звітності) служать документи (від лати. documentum - свідчення, доказ), в яких відбиваються факти господарського життя, що мають місце в організації (мал. 2.3).

Рис. 2.3. Інформаційне забезпечення бухгалтерської звітності

В своїй роботі бухгалтер керується наступним правилом: немає документа - немає бухгалтерського запису. Правдивість балансу визначається повнотою і якістю документів. Якщо не всі факти господарського життя звітного періоду своєчасно оформлені документами, то баланс не відображає дійсних підсумків роботи організації. Запізніле або неповне оформлення документами відпуску матеріалів на виробництво або списання

витрат неминуче приводить до спотворення даних про собівартість продукції і суми прибутку.

У зв'язку з цим керівництво організації повинно пред'являти до працівників вимоги своєчасно оформляти документами всі факти господарського життя і негайно здавати ці документи і бухгалтерію. Остання повинна всі отримані документи своєчасно перевірити і обробити, т. е. відобразити факти хозяйст- иснной життя на відповідних рахунках. Іноді з метою економії часу бухгалтери складають баланс без перевірки і обробки деяких документів, залишаючи цю роботу до наступного місяця. Ясно, що в такому випадку баланс не можна вважати правдивим.

Первинні документи приймаються до обліку, якщо вони складені за формою, що міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації, а документи, форма яких не передбачена в цих альбомах, повинні містити наступні обов'язкові реквізити (від лати. requisitum - необхідне, потрібне, необхідне; єдина, неподільна, сторого обумовлена частина документа):

найменування документа;

дату складання документа;

найменування організації, від імені якої складений документ;

зміст господарської операції;

вимірювачі господарської операції в натуральному і грошовому вираженні;

найменування посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особисті підписи вказаних осіб і їх розшифровки.

Перевірка поступаемого в бухгалтерію документа здійснюється:

по формальних ознаках (наявність обов'язкових реквізитів);

по суті (законність здійснення операції, арифметичні розрахунки).

Обгрунтованість балансу бухгалтерськими записами на рахунках. Заключний баланс (на кінець року) являє собою синтез і іачального балансу (на початок року) і записів по рахунках бухгалтерського обліку за рік. Початковий баланс, затверджений власником коштів, - підмурівок поточного бухгалтерського обліку, оскільки на його основі визначається сальдо рахунків на початок року.

Вносити зміни в затверджений початковий баланс організація не має права. При перевірці заключного балансу завжди з'ясовують, чи узгодяться його дані на початок року з даними затвердженого балансу на цю ж дату.

Всі факти господарського життя організації відбиваються на бухгалтерських рахунках. По закінченні звітного періоду по кожному рахунку підраховуються обороти (підсумки зменшення і збільшення коштів або джерел) за даний період і сальдо на кінець звітного періоду. На основі цього сальдо і складається заключний баланс. Баланс в бухгалтерському значенні - це зведення сальдо рахунків (активних рахунків - в активі, пасивних - в пасиві балансу). Кінцеве сальдо по рахунку виводиться по формулі:

Кінцеве сальдо = Початкове сальдо + Збільшення - Зменшення. (2.4)

Отже, достовірність кінцевого сальдо, а значить, і балансових показників залежить від точності трьох доданків формули (2.4).

Неодмінна умова правдивості балансу - звірка записів по рахунках аналітичного і синтетичного обліку перед його складанням. Для цього необхідно по всіх аналітичних рахунках підрахувати обороти і сальдо на кінець звітного періоду, скласти оборотні відомості і звірити підсумки останніх із записами по відповідному синтетичному рахунку. Тільки виявлена при цьому тотожність служить гарантією правильності записів на синтетичних і аналітичних рахунках. Якщо, допустимо, в організації є 300 різновидів матеріалів, то на кожну з них відкривається окремий аналітичний рахунок, на якому фіксують початковий залишок, прихід і витрату як в натуральних показниках, так і у вартісних. По закінченні місяця по кожному аналітичному рахунку визначають залишок того або інакшого матеріалу на кінець місяця. Після цього складають оборотну відомість по аналітичних рахунках до рахунку 10 «Матеріали», в якій по кожному аналітичному рахунку вказують найменування матеріалу, ціну, залишок на початок місяця, прихід і витрату за місяць і залишок на кінець місяця.

Останні чотири показники записують і по кількості, і по вартості. Потім в оборотній відомості підраховують вартісні підсумки (сальдо на початок і кінець періоду, прихід і витрату) і звіряють їх з сальдо і оборотами по синтетичному рахунку 10 «Матеріали». Тотожність цих показників свиде- гельствует про те, що господарські операції по приходу і витраті матеріалів адекватно відображені і в синтетичному, і в аналітичному обліку матеріалів.

Обгрунтованість балансу бухгалтерськими розрахунками. Баланс виявляється тим правдивіше, ніж точніше зроблені бухгалтерські розрахунки. До них передусім відносяться розрахунки по розподілу відхилень фактичної собівартості товарно-матеріальних цінностей від їх вартості по облікових цінах, списанню общепроизводственних і загальногосподарський витрат, калькуляції собівартості продукції і т. п. Результати цих розрахунків впливають на величину залишків товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, фінансового результату і інших показників бухгалтерського балансу.

На правдивість балансу великий вплив надає правильність утворення резервів. Існує два основних вигляду резервів: резерви майбутніх витрат і оцінні резерви (про останніх ми вже згадували в гл. 1).

Резерви майбутніх витрат організації створюють з метою рівномірного включення витрат у витрати на виробництво і витрати на продаж до того, як вони фактично будуть зроблені. Фактичне витрачання відповідних коштів надалі здійснюється за рахунок освічених резервів. До резервів майбутніх витрат відносяться: резерв на оплату відпусків, резерв на виплату щорічної винагороди за вислугу років, резерв на ремонт основних коштів, резерв на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування і інш. Питання про створення резервів майбутніх витрат є елементом облікової політики організації, т. е. створення резервів майбутніх витрат - право, але не обов'язок організації. Розмір кожної суми, що резервується повинен бути обгрунтований відповідним розрахунком.

Оцінні резерви уточнюють оцінку в балансі окремих об'єктів майна організації, якщо їх облікова вартість виявляється вище реальній вартості, чому склався на дату складання бухгалтерської звітності.

Розмір резервів безпосередньо впливає на величину фінансового результату, тому при перевірці реальності балансу необхідно дослідити правильність відрахувань в резерви. При аналізі потрібно перевіряти не тільки правильність утворення резервів, але і правильність їх використання. Порядок формування і використання резервів визначається відповідними норма- тивними документами, знати які необхідно не тільки бухгалтеру, але і аналітику.

Обгрунтованість балансу інвентаризацією. Як вказувалося раніше, баланс складається на основі записів по рахунках бухгалтерського обліку. Однак такий баланс не гарантує достовірність наявності цінностей, відображених в активі, - це книжковий баланс. Між даними обліку і фактичними даними про залишки коштів часто виникають розходження. Вони можуть бути викликані різними причинами: природним спадом при зберіганні і реалізації цінностей, псуванням і браком, поганим станом вагового господарства (звідси помилки при переваженні в момент приймання або відпуски цінностей), пересортицею, розкраданням і інш. Щоб пересвідчитися в тому, що залишки товарно-матеріальних цінностей, що рахуються на бухгалтерських рахунках і інших коштів реально існують, потрібно перевірка цінностей в натурі шляхом перерахунку, переваження, обміру і т. п.

Статті балансу інвентаризуються по-різному, про це ми говорили в гл. 1.

Коректування залишків по рахунках бухгалтерського обліку на результати інвентаризації підвищує правдивість балансу.

Протилежністю правдивості балансу є його вуалювання, т. е. недостовірне відображення стану коштів, спотворення результатів роботи організації шляхом прикрашення окремих сторін діяльності. Вуалювання не завжди умисно, іноді це слідство незнання або неохайність укладачів балансу. Однак в більшості випадків воно навмисно: «вуаль» накидають на статті балансу, правильність показників по яких по тих або інакших причинах стараються приховати.

До прикладів вуалювання балансу можуть бути віднесені:

відображення цінностей в балансі не на тих статтях, по яких їх потрібно показувати, наприклад для «зменшення» дебіторської заборгованості частину її записують не в групу «Розрахунки з дебіторами», а на які-небудь інші статті («Інші оборотні активи» і т. п.);

сальдирование кредиторської і дебіторської заборгованості, т. е. суми, які повинні бути показані роздільно по активу (дебітори) і пасиву (кредитори), віднімають одну з іншої, а в баланс попадає тільки різниця між ними (сальдо). Частіше за все це роблять по рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»;

списання недостач цінностей за рахунок виявлених надлишків;

неправильне створення резервів - вони можуть бути начисле- мм в більшій або меншій сумі, ніж слідувало. У результаті шинка прибутку спотворюється, т. е. штучно збільшується або меншає;

несписання на витрати витрат, що відносяться до звітного періоду;

включення в баланс чужого майна (наприклад, товарів, прийнятих на комісію; цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні).

складання балансу, не витікаючого з рахункових записів або що базується на записах в обліку, в основу яких встановлені неправильні або навіть фіктивні документи1. 2 2. Трендовий аналіз реалізації продукції і обгрунтування устотивого:  2 2. Трендовий аналіз реалізації продукції і обгрунтування устотивого тренда: Трендовий аналіз є різновидом горизонтального аналізу, орієнтованого на перспективу. Трендовий аналіз передбачає вивчення показників за максимально можливий період часу, але при цьому кожна позиція звітності порівнюється зі
Тренд: ця зміна, що визначає загальний напрям розвитку, основну:  Тренд: ця зміна, що визначає загальний напрям розвитку, основну тенденцію тимчасових рядів (тимчасові ряди - впорядковані у часі набори вимірювачів тих або інакших характеристик досліджуваного об'єкта прогнозування). Під ним розуміється
ТРЕХЛИНЕЙНОГО ПРОРИВУ ГРАФІКИ (THREE LINE BREAK): ВИЗНАЧЕННЯ Графіки трехлинейного прориву являють собою ряд:  ТРЕХЛИНЕЙНОГО ПРОРИВУ ГРАФІКИ (THREE LINE BREAK): ВИЗНАЧЕННЯ Графіки трехлинейного прориву являють собою ряд вертикальних прямокутників («ліній»), висота яких визначається величиною цінових змін. У цих графіках - як і в графіках Каги (див. стор. 69), пунктоцифрових графіках (див.
Вимоги до позичальника: Існують наступні вимоги до позичальника. Вік позичальника ( дату:  Вимоги до позичальника: Існують наступні вимоги до позичальника. Вік позичальника (на дату закінчення кредитного договору) повинен становити 21-60 років для чоловіків і 21-55 років для жінок. Позичальник повинен постійно проживати в регіоні по місцю надання кредиту. По
ВИМОГИ ДО РІВНЯ ОСВОЄННЯ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНИ:  ВИМОГИ ДО РІВНЯ ОСВОЄННЯ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНИ: Студент повинен отримати тверду і досить повну систему знань: розуміти економічну суть і зміст різних категорій інвестицій і інвестиційної діяльності в умовах невизначеності і ризиків; мати чітке уявлення про методи
Вимоги до змісту поширюваної або інформації, що публікується:  Вимоги до змісту поширюваної або інформації діяльності, що публікується ПІФов: Великою перевагою ПІФов є їх прозорість. Законодавець встановив жорсткі вимоги до поширюваної про ник інформацію, В поширюваній або інформації, що публікується об ЛІФе повинні міститися; повне або скорочене фірмове
Вимоги, що пред'являються до упаковки як: оригінальність ( можливості патентна:  Вимоги, що пред'являються до упаковки як: оригінальність (по можливості патентна захищеність) функціональність, удобствоестетическое вплив на потребителявозможность використання в рекламних целяхотносительно невисокі затратиобеспечение збереження якості товарів на шляху від