Головна   Всі книги

9.3. Управління дебіторською заборгованістю і грошовими коштами

У складі оборотного капіталу важливим компонентом фондів звертання є дебіторська заборгованість і грошові кошти. Так на початок 1999 р. заборгованість покупців постачальникам (основний вигляд дебіторської заборгованості) в загальній

сумі оборотних активів по галузях економіки досягала 44,6%, а грошових коштів - 3,5%.

У промисловості ці показники склали відповідно 43,2 і 2,5%'.

У 2000 р. ці показники мали позитивну тенденцію. На початок 2001 р. формування оборотних коштів основних галузей економіки забезпечувалося за рахунок заборгованості покупців на 35,2%, а за рахунок залишків грошових коштів на рахунках підприємств і організацій - на 4,7%. Ці показники в промисловості становили 32,7 і 3,7% відповідно [11] [12].

Через специфіку форм, швидкість руху, закономірності виникнення ці види оборотних коштів не можуть бути зазделегідь розраховані і враховані подібно оборотним коштам, що нормуються. Управління цими елементами оборотних коштів здійснюється інакшими способами і методами. Господарюючі суб'єкти (а в державному секторі - держава) мають можливість управляти цими коштами і впливати на їх величину за допомогою системи кредитування і розрахунків.

Підприємства, працюючі на комерційному розрахунку, зацікавлені в скороченні розміру дебіторської заборгованості, оскільки це спричиняє прискорення оборотності оборотних коштів в сфері звертання, а отже, більш ефективне використання оборотного капіталу загалом. Зменшення, наприклад, розмірів дебіторської заборгованості по товарних операціях поліпшує показники виконання плану постачання за договорами, планів по прибутку і рентабельності. Скорочення оборотних коштів в інших розрахунках означає більш повне використання їх за призначенням, оскільки вони при цьому не вибувають з сфери виробництва. Таким чином, задачею кожного підприємства є використання всіх резервів максимально можливого скорочення об'єму оборотних коштів в сфері звертання. До цих резервів потрібно віднести зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни, розвиток прямих господарських зв'язків між підприємствами, зміцнення договірної дисципліни і відповідне виконання договірних зобов'язань, розширення практики застосування прогресивних форм розрахунків.

Важливим чинником, стимулюючим скорочення коштів в сфері звертання, є банківський кредит на поповнення оборотних коштів, сприяючий раціональному використанню оборотних коштів, що не тільки нормуються, але і що ненормуються.

Кошти в дебіторській заборгованості свідчать про тимчасове відвернення коштів з обороту підприємства, що викликає додаткову потребу в ресурсах і може привести до напруженого фінансового становища.

Дебіторська заборгованість може бути допустимою, т. е. зумовленою діючою системою розрахунків, і недопустимої, що свідчить про недоліки в фінансово-господарській діяльності. Щоб запобігти втратам і визнанню підприємства неспроможним, кожний господарюючий суб'єкт повинен прагнути до всілякого скорочення дебіторської заборгованості.

Існують різні види дебіторської заборгованості: товари відвантажені; розрахунки з дебіторами за товари і послуги; розрахунки по векселях отриманих; розрахунки з дочірніми підприємствами, з бюджетом, з персоналом по інших операціях; аванси, видані постачальникам і підрядчикам; заборгованість учасників (засновників) по внесках в статутний капітал; розрахунки з іншими дебіторами.

Кошти в товарах відвантажених складають значну

частку всієї дебіторської заборгованості на підприємствах, виробляючих продукцію. Ці кошти утворяться неминуче, оскільки готова продукція, що знаходиться на складі у встановлені договором терміни відвантажується споживачам. Однак в складі товарів відвантажених є неоднакові по значенню кошти. Частина з них доводиться на частку товарів відвантажених, терміни оплати яких не наступили. Таке позитивне явище вельми швидкоплинне. Після етйх термінів і при наявності колишніх неплатежів засобу підприємства приймають форму товарів відвантажених, не оплачених в термін покупцем, або товарів відвантажених на відповідальному зберіганні у покупця. Останні дві групи свідчать про відсутність коштів у покупця або про відмову останнього від оплати розрахункових документів, що неминуче спричиняє позаплановий перерозподіл оборотних коштів у постачальників і порушення платежнорасчетной дисципліни.

Велика питома вага неоплачених рахунків і інших видів заборгованості, тоді як платежі дебіторів в цей час - одне з основних джерел надходження коштів фірми, приводить до необхідності прийняття відповідних рішень по управлінню дебіторською заборгованістю.

Передусім оцінюється характер існуючої дебітор - ской заборгованості, аналізується склад дебіторів і з них виявляються безнадійні борги. Подібна оцінка проводиться по групах дебіторів з різними термінами виникнення. При цьому може бути складена зразкова діаграма, приведена на мал. 9.3.

Тенденція зміни дебіторської заборгованості у часі показує, як йде процес старіння заборгованості і яка міра ризику неплатоспроможності покупців. По діаграмі можна судити, в який період фірма ослабила увагу до дебіторів, внаслідок чого сума боргу зросла або залишилася на колишньому рівні.

Рис. 9.3. Тенденції зміни дебіторської заборгованості

Визначення реального стану дебіторської заборгованості дозволяє оцінити імовірність безнадійних боргів з урахуванням термінів виникнення заборгованості. Якщо використати дані самого підприємства по безнадійних боргах, то можна дати оцінку реального стану дебіторської заборгованості з допомогою табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Стан дебіторської заборгованості

Дані таблиці показують, що підприємство не отримає 525,6 тис. крб., або 12,19% (525,6 - 100: 4310), загальної суми дебіторської заборгованості.

Безнадійні борги можуть бути покриті за рахунок спеціально сформованих ресурсів, зокрема, за рахунок резерву по сумнівних боргах.

У процесі аналізу дебіторської заборгованості і управління нею фірма в порядку прогнозу повинна розробити таку гнучку систему договорів, в якій передбачалися б або передоплата продукції (повна або часткова), або виставляння проміжного рахунку, або гнучке ціноутворення в залежності від індексу інфляції. Потім фірма повинна оцінити вплив цих заходів на фінансові результати.

Для запобігання масовим неплатежам з 1995 р. діє Указ Президента Російської Федерації «Обобеспеченіїправопо- рядка при здійсненні платежейпо зобов'язань амза постачання товарів (виполнениерабрт або оказаниеуслуг)» від 20 грудня

1994 р. № 2204. Відповідно до цього указу всі взаєморозрахунки між постачальниками і покупцями повинні бути здійснені в тримісячний термін від дня фактичного отримання товарів дебітором. Якщо заборгованість, що утворилася в цей термін не погашена, то боржник зобов'язаний добровільно протягом одного місяця перерахувати ці суми в дохід держави.

У іншому випадку після закінчення місяця дані суми стягаються до федерального бюджету за рішенням судових органів, а у підприємства-кредитора дебіторська заборгованість перетворюється в збиток.

У зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість неминуче приводить до виникнення кредиторської заборгованості, аналіз і пошук шляхів скорочення першою потрібно доповнити аналогічним аналізом кредиторської заборгованості. Неправомірне залучення в оборот чужих коштів, що перевищують суму відвернених коштів, підриває фінансову стійкість підприємства.

При управлінні дебіторською заборгованістю можливе застосування факторингової операції. Фірма укладає договір з факторинговою компанією про продаж конкретної дебіторської заборгованості. У результаті фірма отримує суму боргу за мінусом певної знижки. Деякі втрати при цьому (оплата послуг) компенсуються розширенням продажу, притокою грошей і прискоренням оборотності капіталу.

Для запобігання збиткам в умовах нестабільної економіки і широко практикуемой передоплати продукції доцільно контролювати оборотність коштів в цих розрахунках. Показник оборотності свідчить про міру повернення заборгованості, її ліквідності.

Оборотність коштів в дебіторській заборгованості розраховується по формулі

де До - коефіцієнт оборотності (число оборотів коштів в дебіторській заборгованості);

П - обсяг відвантаженої продукції по відпускних цінах;

3 - середня дебіторська заборгованість.

Оборотність коштів в дебіторській заборгованості може бути представлена в днях (Одн), т. е. відображати тривалість одного обороту.

Тоді

де Д - число днів в періоді.

Внаслідок аналізу фактичної оборотності коштів в дебіторській заборгованості підприємець має можливість порівняти отримані дані за певний період з аналогічними показниками інших господарюючих суб'єктів, а також з договірними умовами і оцінити можливість своєчасності платежів і стану всієї дебіторської заборгованості. Якщо остання являє собою вкладення коштів з досить високою мірою ризику, а тому становить приблизно половину оборотних активів, то грошові кошти володіють мінімальним ризиком вкладень. Їх частка в оборотних коштах -2-3%.

У процесі кругообігу оборотні кошти неминуче міняють свою функціональну форму і в сфері звертання внаслідок реалізації готової продукції перетворюються в грошові кошти.

Ці кошти в основному зберігаються на розрахунковому (поточному) рахунку підприємства в банку, оскільки переважна частина розрахунків між господарюючими суб'єктами здійснюється в безготівковому порядку. У невеликих сумах грошові кошти знаходяться в касі підприємства. Крім того, грошові кошти покупців можуть знаходитися в акредитивах і інших формах розрахунків, до моменту їх закінчення.

Таким чином, до складу грошових коштів, що враховуються в оборотних активах, включаються: каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок, інші грошові кошти, а також короткострокові фінансові вкладення.

Грошові кошти - найбільш ліквідні активи і довго не затримуються на даній стадії кругообігу. Однак в певному розмірі вони постійно повинні бути присутній в складі оборотних коштів, інакше підприємство буде визнане неплатоспроможним.

Управління грошовими коштами здійснюється за допомогою прогнозування грошового потоку, т. е. надходження (ри-струму

) і використання (стоку) грошових коштів. Розмір грошових приток і стоків в умовах нестабільності і інфляції може бути визначений вельми приблизно і тільки на короткий період, наприклад місяць, квартал.

Величина передбачуваних надходжень грошових коштів від реалізації продукції розраховується з урахуванням середнього терміну оплати рахунків і продажу в кредит. Враховується також зміна дебіторської заборгованості за вибраний період, що може збільшити або зменшити притоку грошових коштів. Крім того, визначається вплив внереализационних операцій і інших надходжень.

Паралельно прогнозується стік грошових коштів, т. е. передбачувана оплата рахунків за товари (послуги), що поступили, а головним чином погашення кредиторської заборгованості. Передбачаються платежі до бюджету, податкові органи і позабюджетні фонди, виплати дивідендів, відсотків, оплата труда працівників підприємства, можливі інвестиції і інші витрати.

У результаті визначається різниця між притокою і стоком грошових коштів - чистий грошовий потік зі знаком плюс або мінус. Якщо перевищує сума стоку, то розраховується величина короткострокового фінансування у вигляді банківської позики або інших надходжень для того, щоб забезпечити грошовий потік, що прогнозується.

Прогноз очікуваних надходжень і виплат оформляється у вигляді аналітичних таблиць з розбиттям по місяцях або кварталах. На основі величини чистих грошових потоків приймаються необхідні заходи по оптимізації управління грошовими коштами.

Приклад руху грошових коштів по всіх видах діяльності представлений в табл. 9.6.

Таким чином, позитивна величина сукупного грошового потоку по всіх видах діяльності (70 тис. крб.) утворилася за рахунок перевищення притоки над стоком грошових коштів по основній діяльності (270 тис. крб.). Грошовий потік по інвестиційній і фінансовій діяльності виразився в негативній величині (-200 тис. крб.). Враховуючи залишок грошових коштів на початок кварталу, підприємство має досить грошових коштів для того, щоб розрахуватися з персоналом, бюджетом, позабюджетними фондами і банком.

Таблиця 9.6

Рух грошових коштів в I кварталі

Тис. крб. Притока Стік Чистий

Показники грошових грошових грошовий

коштів коштів потік

Залишок грошових коштів на початок

періоду 140

Основна діяльність

Надходження від реалізації 900

bgcolor=white > Аванси, отримані від покупців 750

Повернення дебіторської заборгованості 2500

Інші надходження 350

Разом надходжень 4500

Платежі за сировину і матеріали 2500

Заробітна плата 800

Платежі до бюджету і позабюджетних

фондів 300

Накладні витрати 180

Інші витрати 450

Разом виплат 4230

Чистий грошовий потік по основній

діяльності 270

Інвестиційна діяльність

Реалізація довгострокових активів 500

Довгострокові фінансові вкладення

650

Чистий потік по інвестиційній

діяльності -150

Фінанс овая діяльність

Надходження кредитів і позик -

Емісія акцій 430

Разом надходжень 430

Погашення заборгованості по кредитах

і позиках 330

Виплата дивідендів 150

Разом витрат 480.

Чистий грошовий потік по фінансовій

діяльності -50

Сукупний чистий грошовий потік

по всіх видах діяльності 70

Залишок грошових коштів На кінець

періоду 210

Аналіз грошового потоку і управління їм дозволяють визначити його оптимальний рівень, здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями і здійснювати інвестиційну діяльність.

Від ефективності управління грошовими коштами залежать фінансове становище компанії і можливість швидко пристосуватися у разах непередбачених змін на фінансовому ринку.

У західній практиці фінансового менеджменту застосовуються більш складні моделі управління грошовим потоком. Це модель Баумоля і модель Миллера-Орра, розроблена відповідно в 1952 і 1966 рр. Однак застосування цих моделей в Росії в нинішніх ринкових умовах (високий рівень інфляції, що відроджується фондовий ринок, різкі коливання ставок рефінансування Центрального банку Російської Федерації і інш.) не представляється можливим.

9.4. Керування фінансами на мікро-рівні.: Фінансова політика мікро-рівня: мети, утримування, типи, види:  Керування фінансами на мікро-рівні.: Фінансова політика мікро-рівня: мети, утримування, типи, види фінансової політики підприємства. Фінансова політика мікро-рівня: мети, утримування, типи, види фінансової політики підприємства. Фінансова політика мікрорівня - це цілеспрямована
2.2 Управління фінансами, фінансова політика і фінансовий контроль:  2.2 Управління фінансами, фінансова політика і фінансовий контроль: Рекомендації для студентів: При розгляді даної теми потрібно звернути увагу на суть управління фінансами, на основні інструменти управління, на органи що здійснюють управління, на суть фінансового планування і прогнозування, на
Управління фінансами будинку.: Раніше, ніж вирішити для себе, чи потрібне фінансове планування,:  Управління фінансами будинку.: Раніше, ніж вирішити для себе, чи потрібне фінансове планування, відповідайте на одне питання. Чому людина, працююча з ранку до ночі і не одержуюча за це зарплату місяцями, не міняє роботу? Або чому зароблені важким трудом гроші люди тратять
Управління фінансами: Управління фінансами являє собою дії держави,:  Управління фінансами: Управління фінансами являє собою дії держави, направлені на виробіток, реалізацію і вдосконалення фінансової політики. Фінанси можуть виступати як об'єктом, так і суб'єктом управління. Об'єктом управління фінанси є
6. Управління фінансами: Система управління фінансами - це комплекс заходів, інструментів,:  6. Управління фінансами: Система управління фінансами - це комплекс заходів, інструментів, фінансових інститутів, що забезпечують стабільне і ефективне функціонування фінансової системи загалом і окремих її ланок. Державне управління фінансами - одна з головних
1.4 Управління фінансами: Управління - свідомий вплив з метою розвитку і:  1.4 Управління фінансами: Управління - свідомий вплив з метою розвитку і вдосконалення об'єкта. Управління фінансами - це процес цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт для досягнення цілей, передбачених фінансовою політикою. У управлінні
1.1. Управління боргами (дебіторською заборгованістю): дебітор,:  1.1. Управління боргами (дебіторською заборгованістю): дебітор, дебіторська заборгованість, борг, обов'язок. Суб'єкт, об'єкт, цілі: Вірно визначайте слова, і ви звільните мир від половини непорозумінь.

© 2018-2022  epr.pp.ua