Головна   Всі книги

8.5. ВНУТРІШНЯ НОРМА ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ. ЧИСТА ДИСКОНТОВАНА ВАРТІСТЬ

Визначення доцільності здійснення інвестицій шляхом зіставлення граничної норми окупності зі ставкою відсотка можливе тільки по короткострокових інвестиціях. При оцінці доцільності довгострокових інвестицій визначається внутрішня норма окупності інвестицій, або внутрішня норма прибутковості (Internal Rate of Return, IRR).

Вона являє собою ту ж граничну норму окупності, тільки застосовно до виробничих активів з терміном служби протягом декількох років.

Щоб визначити внутрішню норму окупності інвестицій, треба, орієнтуючись на розглянутий принцип дисконтування, вартість інвестицій в даний виробничий об'єкт прирівняти до суми доходів, які цей об'єкт дасть за всі роки його передбачуваного функціонування, причому відсоток r прийняти за невідоме:

Рішення такого рівняння відносно € дозволить визначити внутрішню норму окупності даного інвестиційного проекту, т. до., € фактично характеризує темп, з яким сума інвестицій, що представляє витрати по інвестуванню, повинна зростати, щоб забезпечувати доходи Rj.

Якщо ця норма буде більше ставки ринкового відсотка (т. е. якщо € > i), те фірмі доцільно здійснювати даний інвестиційний проект, в іншому випадку інвестування не має економічного значення.

Розглянемо на конкретному прикладі доцільність здійснення інвестування, спираючись на розрахунок внутрішньої норми окупності інвестицій. Передбачимо, що вирішується питання про придбання обладнання за 10 тис. дол. Відомо, що протягом першого року експлуатації це обладнання не дасть ніякого прибутку, а в кінці другого року забезпечить чистий дохід в 12 тис. дол. Внутрішня норма окупності буде розраховуватися таким чином:

10 = 0 + 12 / (1 + €)2,. .. € = 9,5%.

Якщо ринкова ставка рівна, наприклад, 10% річних, то придбання даного обладнання не представляється доцільним, т. до. альтернативна вартість інвестування (т. е. ринкова процентна ставка) перевищує окупність інвестування (10% > 9,5%)[24].

Чиста дисконтована вартість. Вирішуючи питання про доцільність нових інвестицій, фірма може також використати показник чистої дисконтованої (приведеної, поточної) вартості (Net Present Value, NPV). Щоб визначити NPV інвестиційного проекту, треба порівняти об'єм інвестицій в даний проект із загальною дисконтованою вартістю майбутніх доходів, які передбачається отримати за період майбутньої експлуатації цього об'єкта. Якщо передбачається, що інвестиції I в даний об'єкт принесуть в наступні десять років прибуток в розмірі П1, П2, П3,. .., П10, то NPV буде рівна:

NPV = -I + П1 / (1 +R) + П2 /(1 +R)2 +П3 /(1 +R)3 +. .. +П10 / (1 +R)10.

Як бачимо, NPV являє собою сумарну приведену вартість доходів за вирахуванням витрат, т. е. фактично характеризує чистий прибуток фірми від інвестицій. Фірмі потрібно здійснювати інвестиції тільки тоді, коли чистий прибуток позитивний, т. е. коли NPV > 0.

При розрахунку NPV дуже важливо правильно зорієнтуватися відносно R, т. до. R в цьому випадку - це та норма прибутку, яку фірма могла б отримати від аналогічних інвестицій. Під аналогічними розуміються інвестиції з таким же ризиком. Оскільки чим більш ризикованим є той або інакший варіант інвестування, тим більше очікуваний від нього прибуток, отже, високорискованние інвестиційні проекти при розрахунку NPV повинні вийти з досить високих значень R. Напротів, якщо даний проект зовсім не пов'язаний з ризиком (т. е. фірма упевнена, що майбутні доходи становитимуть П1, П2 і т. д.), те ставлені витрати на інвестування такого проекту потрібно вважати рівними прибутки, зовсім вільною від ризику. У якості норми прибули, на яку потрібно орієнтуватися у разі вибору безризикового проекту, можна використати норму прибутку, що отримується від державних облігацій. Якщо, наприклад, даний інвестиційний проект розрахований на десять років, то фірма для обчислення по цьому проекту NPV може використати річну ставку відсотка по десятирічній державній облігації. Якщо NPV буде рівна нулю, т. е. дохід від інвестування буде просто рівний ставленим витратам, то фірма буде байдужа до того, чи вкладати їй капітал чи ні. Якщо NPV буде більше нуля, то, отже, дохід перевищує ставлені витрати, і інвестиції будуть прибутковими.

Передбачимо, є інвестиційний проект, розрахований на дев'ять місяців, який передбачає витрати в розмірі 1000 ден. ед., дохід в 300 ден. ед. через три місяці і дохід в 1000 ден. ед. через дев'ять місяців. Як альтернативне інвестиційне рішення по даному проекту розглядається банківський депозит, що забезпечує прибутковість в 40% річних з ежеквартальной виплатою відсотків (10% суми внеску виплачуються кожні три місяці). NPV даного проекту буде рівна:

NPV = -1000 + 300 / (1 + 0,4/4)1 + 1000 / (1 + 0,4/4)3 = 24,04 ден. ед.[25]

Оскільки NPV > 0, то даний проект вигідний.

Якщо даний інвестиційний проект передбачає здійснення інвестицій протягом ряду років, то NPV такого інвестиційного проекту буде визначатися шляхом зіставлення сумарної дисконтованої вартості доходів, що забезпечуються даним проектом, і сумарної дисконтованої вартості витрат, т. е. NPV в цьому випадку буде оцінюватися шляхом порівняння сьогоднішньої вартості, майбутніх доходів і майбутніх витрат.

З характеристики змісту чистої дисконтованої вартості очевидно, що існує об'єктивний зв'язок між величиною NPV і процентною ставкою. Як правило, спостерігається зворотна залежність між даними величинами. Так виходить тому, що висока процентна ставка звичайно знижує сьогоднішню вартість майбутніх доходів більш значно, ніж вартість майбутніх витрат, які частіше за все виготовляються в більшому об'ємі в початкові періоди реалізації інвестиційного проекту. Графічно типовий варіант взаємозв'язку чистої дисконтованої вартості і ставки відсотка може бути представлений таким чином (мал. 8.6)[26]:

Рис. 8.6. Залежність між чистою дисконтованою вартістю і ставкою відсотка

Як видно з графіка, чим більше ставка відсотка, тим менше значення NPV. При відносно невисоких ставках відсотка (до точки перетину кривий NPV з лінією ставки відсотка) чиста дисконтована вартість хоч і знижується, але залишається позитивною. При високих ставках відсотка NPV приймає негативні значення, т. е. реалізація проекту втрачає економічне значення. Точка перетину кривий NPV і лінії i характеризує таке значення ставки відсотка, при якому сьогоднішня вартість витрат дорівнює сьогоднішній вартості доходів, т. до. в цій точці NPV = 0. Відповідно, значення процентної ставки i в даній точці є внутрішньою нормою окупності даного проекту.

Як показують характеристики розглянутих нами двох найважливіших критеріїв ефективності інвестиційних рішень - внутрішньої норми окупності інвестицій і чистої дисконтованої вартості, кожний з них здатний забезпечувати досить надійні оцінки доцільності або недоцільність здійснення тих або інакших інвестицій. Разом з тим при оцінках різних варіантів інвестиційних проектів вважається корисним використати обидва даних критерію.

Передбачимо, наприклад, що є два інвестиційних проекти, залежність NPV яких від процентної ставки на графіку представлена таким чином (мал.

8.7)[27]:

Рис. 8.7. Порівняння критеріїв NPV і IRR

Як видно з малюнка, точка перетину кривий NPV з лінією i більш віддалена від початку координат у другого проекту. Отже, другий проект має більш високу внутрішню норму прибутковості, чим перший. Разом з тим при процентній ставці i1 більш вигідним виявляється перший проект, т. до. його чиста дисконтована вартість вище, ніж у другого проекту.

Міра довір'я інвесторів до фінансового ринку і успішність їх участі в роботі даного ринку істотно залежать від інформаційної ефективності фінансового ринку.

Як вже відмічалося, при оцінці чистої дисконтованої вартості інвестиційних проектів важливо правильно вибрати норму прибутку, на яку інвестор міг би орієнтуватися. Дана норма прибутку, або ставка дисконтування, повинна характеризувати прибутковість альтернативних інвестицій з такою ж або порівнянною мірою ризику. Такий підхід до визначення ставки дисконтування важливий тому, що дана ставка повинна відповідати мірі упевненості інвестора в отриманні майбутнього доходу. Якщо інвестор не схилений до ризику, то два альтернативних інвестиційних проекту - безризиковий і ризикований - будуть для нього еквівалентні тільки в тому випадку, якщо очікувана прибутковість ризикованого проекту буде перевищувати безризикову прибутковість, т. е. включати в себе премію за ризик.

Приймаючи рішення про вкладення своїх коштів, інвестор враховує не тільки свої цілі і переваги відносно ризику і доходу, але і по можливості істинні вартості тих або інакших фінансових активів. Міра точності оцінок інвесторами істинної вартості активів залежить від повноти і точності їх інформації про ті чинники, які впливають або можуть вплинути на майбутні доходи в зв'язку з використанням даних активів. Оскільки ціни фінансових активів формуються під впливом попиту і пропозиції, то від повноти і точності таких оцінок істинної вартості активів залежить міра інформаційної ефективності даного ринку. Якщо, наприклад, значна (переважаюча) частина учасників ринку буде оцінювати той або інакший актив вище його поточної ринкової ціни, т. е. буде вважати даний актив недооціненим, то попит на цей актив почне підвищуватися, що приведе до зростання його ціни. Навпаки, якби велика частина інвесторів полічили, що актив переоцінений ринком, то його пропозиція зросла б і ціна стала б знижуватися. Таким чином, ціни фінансових активів на нормально працюючих ринках завжди приблизно відповідають оцінкам їх істинної вартості з боку більшості інвесторів, і важливо лише, чи точні ці оцінки.

Згідно з гіпотезою про інформаційну ефективність фінансового ринку учасники ринку вірно оцінюють істинні вартості фінансових активів, внаслідок чого ринкові ціни активів відповідають їх істинній вартості. Якщо вийти з даної гіпотези, то ціни на фінансових ринках і, отже, рівні прибутковості фінансових активів в точності відповідають мірі ризику, пов'язаного з певними видами інвестицій. У рамках відміченої гіпотези виділяються сувора, полустрогая і слаба форми інформаційної ефективності фінансових ринків.

Сувора форма ефективності фінансового ринку означає припущення, що ціни на цьому ринку в точності відповідають інвестиційній вартості активів і що, отже, активи оцінені з використанням абсолютно повної і точної інформації і самих довершених методів оцінки. Така форма ефективності фінансового ринку відображає уявлення про ідеальний варіант роботи даного вигляду ринку, т. до. в реальній практиці завжди є факти або запізнювання, або недоступності хоч би частини інформації, або взагалі відсутність такої.

Більш реалістичним є припущення про полустрогой форму ефективності фінансового ринку, згідно з яким ціни фінансових активів відображають не абсолютно всю, а лише загальнодоступну для інвесторів інформацію про ці активи.

Якщо вийти з припущення про слабу форму інформаційної ефективності фінансового ринку, то це буде означати, що оцінки інвесторами істинної вартості фінансових активів передбачаються на основі історичної (минулої) інформації.

Чим вище міра інформаційної ефективності фінансового ринку, тим менше можливостей для здійснення на цьому ринку спекулятивних арбітражних операцій. Арбітраж означає отримання гарантованого позитивного прибутку при нульових інвестиціях внаслідок більш високої точності оцінок істинної вартості фінансових активів спекулянтами-арбитражерами в порівнянні з ринковими цінами. Якщо ж в поточній ринковій ціні буде врахована вся інформація, що має значення для даного активу, то більш точні оцінки його вартості, чим оцінка самого ринку, будуть просто неможливими. У результаті інформаційно ефективний ринок забезпечує найбільш точне прогнозування прибутковості і міри ризику інвестицій. Якщо ж ринок характеризується слабою формою інформаційної ефективності, то прогнозувати майбутні зміни ціни на основі минулої інформації і отримувати на основі цих прогнозів арбітражний прибуток виявляється неможливим. Якщо ринок ефективний в слабій формі, то справедливою є гіпотеза випадкового кроку: ціна відображає всю минулу інформацію про даний актив, отже, коливання цін на ринку являють собою випадковий процес.

Від того, наскільки висока або низька інформаційна ефективність фінансового ринку, багато в чому залежить загальноекономічна ефективність розподілу ресурсів в економіці. По В. Парето, як відомо, економічно ефективним розподілом ресурсів є такий розподіл, при якому вигоди від використання ресурсів рівні альтернативній вартості цих ресурсів. З приведеного раніше матеріалу слідує, що застосовно до фінансового ринку це загальне правило виражається рівністю ринкової ціни і інвестиційної вартості фінансових активів: Р = V, де V являє собою сумарну дисконтовану вартість майбутніх доходів від того або інакшого фінансового активу (об'єкта інвестування). Якщо дана рівність не буде виконуватися, то це буде означати, що інвестиційні ресурси (зберігання) розподіляються неефективно. Якщо ціни виявляться вище дисконтованій вартості майбутніх доходів (Р > V), то це буде означати, що відносно вигідні проекти фінансуються в недостатніх об'ємах. Якщо ж сформується нерівність зворотного порядку (PНа гіпотезах інформаційної ефективності фінансового ринку і випадкового кроку базується теорія випадкових процесів, яка вважається в цей час одним з найбільш могутніх і інструментів аналізу фінансових ринків, що широко використовуються. Основи цієї теорії були розглянуті французьким математиком Л. Бакелье в 1900 р. в роботі «Теорія спекуляції», де уперше був досліджений комплекс питань, пов'язаних з коливаннями цін на акції як випадковими процесами. Що Найбільш широко використовуються в рамках теорії випадкових процесів моделями є «стандартний винеровский процес» і «процес Іто», що дозволяє описувати зміни за одиницю часу широкого кола економічних змінних: цін фінансових активів, ставок прибутковості, інфляції і інших подібних економічних величин, що залежать від випадкових чинників - так званого «стану погоди». Водолій: Як показує історія, найбільше число геніїв народжувалося саме під:  Водолій: Як показує історія, найбільше число геніїв народжувалося саме під цим знаком. Це люди, які здатні добитися вражаючого успіху абсолютно в будь-якій області. Місячний Водолій схилений до деякої рассеянности і навіть забудькуватість, що з лихвою
ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ:. Значна кількість товарів перевозиться судами і баржами в:  ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ:. Значна кількість товарів перевозиться судами і баржами в прибережних водах і по внутрішніх водних шляхах. Вартість перевезення по воді громіздких нескоропортящихся товарів невисокої вартості типу піску, кам'яного вугілля, зерна, нафти і
4. Водні об'єкти, зростання площі мегаполисов і екологічне:  4. Водні об'єкти, зростання площі мегаполисов і екологічне оздоровлення: У цей час спостерігається тенденція розростання мегаполисов, що несе в собі загрозу знищення природних комплексів "молодих" районів. Однак перенесення міської межі не повинне припиняти режим водозахисних і санітарних зон, оскільки
Водна мутація: 1425 до 1663 р. (перша поява 1305 р.) Вірна своєму елементу:  Водна мутація: 1425 до 1663 р. (перша поява 1305 р.) Вірна своєму елементу Водна мутація розплеснула все навколо себе, гойдаючись взад і вперед в Повітря, яке їй передувало, і в Вогонь, який слідував за нею. Звичайно існує тільки одна мутація,
5.2. ВНУТРИРОССИЙСКИЕ ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ: Розрахунки платіжними дорученнями. Найбільша частка безготівкових платежів:  5.2. ВНУТРИРОССИЙСКИЕ ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ: Розрахунки платіжними дорученнями. Найбільша частка безготівкових платежів здійснюється за допомогою платіжних доручень. Вони використовуються в розрахунках як по товарних операціях (лата отриманих товарів і послуг, передоплата, погашення кредиторської
з 4. Внутриинстанционное розділення повноважень і межинстанционное:  з 4. Внутриинстанционное розділення повноважень і межинстанционное взаємодія суду наглядової інстанції.: Напрям судом наглядової інстанції судової практики в масштабах всієї країни і, в той же час, необхідність реагування на ординарні судові помилки, ті, що вплинули на правильний дозвіл поділа 262 См.: Виступ Президента Російської Федерації
16. Внутрифирменние аудиторські стандарти: Внутрифирменние стандарти покликані забезпечити єдиний контроль в:  16. Внутрифирменние аудиторські стандарти: Внутрифирменние стандарти покликані забезпечити єдиний контроль в проведенні аудиторської перевірки в даній аудиторській формі. Такі стандарти розробляються великими аудиторськими фірмами і є їх інтелектуальною власністю. Вони необхідні

© 2018-2022  epr.pp.ua